В'ячеслав

Благовірний В'ячеслав (він Вінчеслав або Вацлав), князь Чеський, був онуком святої княгині Людмили, яка виховала його в християнській вірі. Здобувши чудову освіту від пресвітера Павла, учня святителя Мефодія, святий В'ячеслав володів слов'янською, латинською та грецькою мовами і був всебічно освічений. Батько його, князь Ростислав (Вратислав) загинув 920 року в бою з уграми (угорцями), і 18-річний В'ячеслав вступив на княжий престол. Він керував мудро і справедливо, дбаючи про християнське просвітництво свого народу. Викуповуючи дітей язичників, проданих у рабство, він віддавав їх на виховання у християнському дусі. Князь В'ячеслав був миролюбний, шанував духовенство, прикрашав храми. Він багато попрацював для зміцнення християнства у Чехії. Він переніс мощі мученика Віта у столицю Чехії, Прагу, збудував їм чудовий храм в ім'я святого Віта. Німецьке духовенство, яке переслідувало раніше святителя Мефодія, протидіяло і святому В'ячеславу і відновлювало проти нього заздрісних вельмож. Ці вельможі стали інтригувати проти В'ячеслава і вмовили його молодшого брата Болеслава зайняти престол. Щоб позбавитися В'ячеслава, Болеслав запросив його на освячення храму. В'ячеслав відмовився вірити слугам, які попереджали його про змову. Він пішов у храм на ранок, і на порозі храму був убитий своїм братом та його друзями. Це сталося 935 року. Порубане тіло святого В'ячеслава кілька днів лежало без поховання, через що народ обурювався і хвилювався. Мати, дізнавшись про вбивство В'ячеслава, поховала його тіло у церкві при княжому дворі. Кров, пролиту в церковних дверях, довго не могли відмити. Болеслав, ставши правителем, зайнявся викоріненням православ'я в Чехії та насадженням католицтва. Він наполягав на служінні літургії лише латинською мовою. Під тиском народу, який шанував В'ячеслава як мученика, братовбивця, мабуть, розкаявся і переніс його мощі до Праги, поховав їх у церкві святого Віта. Страстотерпець В'ячеслав разом із княгинею Людмилою шануються покровителями Чехії.