Вікентій

Святий мученик Вікентій з дитинства був учнем мудрого пастиря, єпископа міста Августополя (нині Сарагосса, Іспанія), блаженного Валерія. Коли виповнився час повноліття, доброчесний, освічений і промовистий Вікентій був висвячений єпископом Валерієм у диякони. Оскільки сам єпископ був недорікуваним, то він благословив проповідувати Слово Боже і в храмі, і в народі своєму диякону, чудовому промовцю. За наказом Діоклетіана (284–305), до Іспанії, до міста Валенсії, прибув правитель Даціан із повноваженнями розшукувати і стратити християн. Правителю донесли про мудрого єпископа та його диякона-проповідника. Скутих старця та його учня воїни-вершники потягли за собою з Августополя до Валенсії та побитих, змучених кинули до в'язниці, де їм не давали ні їжі, ні води. Першого допиту піддали єпископа. Старець говорив тихо, непрямо, здавалося, невпевнено. Тоді вперед вийшов святий Вікентій. Найпрекраснішу проповідь у своєму житті виголосив святий перед суддями і народом, що зібрався, сповідуючи і прославляючи Бога, в Трійці славного, - Отця і Сина і Святого Духа. Відправивши єпископа назад у в'язницю, гонитель наказав мучити святого диякона. Багато тортур пройшов мученик, його, розп'ятого на хресті, били і палили розпеченими лозинами. Коли він зірвався з хреста, то сам з радістю зійшов на нього, просячи катів знову пригвоздити себе, щоб випробувати хресні муки Спасителя. Після тортур мученика кинули до в'язниці, і варта вночі з подивом чула, як він співав псалми, бачила в темниці неземне променисте світло. На ранок святого мученика спалили. Це сталося 304 року.