Януарія, єпископа Беневентського, і з ним мчч. Прокула, Сосія і Фавста, дияконів, Дисидерія, читця, Євтихія і Акутіона

Священномученик Іаннуарій, єпископ, і з ним святі мученики Прокул, Сосій, Фавст диякони, Дісидерій читець, Євтихій і Акутіон прийняли мученицьку смерть за Христа близько 305 року, під час гонінь імператора Діоклетіана. Єпископ Іаннуарій був підданий жорстоким тортурам за відмову поклонятися ідолам. Він був кинутий у розпечену піч, але залишився неушкодженим завдяки допомозі Ангела Божого. Після цього воєначальник, не вірячи в чудо, наказав катувати святого, однак, незважаючи на страждання, Іаннуарій зберігав віру. Серед зібраного натовпу були святий диякон Фавст і святий читець Дісидерій, які плакали, бачачи страждання свого єпископа. Язичники здогадалися, що вони християни, і кинули їх у в'язницю міста Путеола разом зі священномучеником Іаннуарієм. У тій в'язниці перебували ув'язнені раніше за сповідання Христа два диякони, святі Сесій і Прокул, і два миряни – святі Євтихій і Акутіон. Наступного ранку всіх їх вивели на площу і віддали на розтерзання диким звірам, але звірі не чіпали мучеників. Воєначальник оголосив, що всі чудеса відбуваються від чаклунства християн, але тут же осліп і почав кликати про допомогу. Іаннуарій помолився про його зцілення і воєначальник прозрів, але замість покаяння наказав стратити святих мучеників. Іаннуарій і його соратники були вбиті мечем за стінами міста Путеола. Тіла мучеників були зібрані жителями навколишніх міст, кожен з яких бажав мати свого заступника перед Богом. Тіло Іаннуарія було перенесено до Неаполя, де пізніше сталося безліч чудес. Одне з чудес пов'язане з виверженням Везувію, коли жителі, молячись святому, були врятовані від лави. Також сталося чудо воскресіння сина вдови Максимілли, який був повернений до життя молитвами і за допомогою ікони святого.