Єфрем II, патріарх Сербський
Святитель
Запалити свічку
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Блаженний Єфрем, третій патріарх сербської Церкви, був сином священника і з юних років прагнув до монашого життя. Ховаючись від батьків, він знайшов відшельника Василя і почав жити з ним у пості та молитві. Пізніше, після перебування на Афоні та в Ібровському монастирі, він оселився в усамітненні біля Дечанського монастиря, де жив строгим відшельницьким життям. Після смерті царя Душана почалися смути, і Єфрема побили розбійники. Патріарх Савва взяв його в патріархію, де він одужав. У 1375 році, після молитви, собор сербських архієреїв обрав його патріархом. Єфрем, не очікуючи такого обрання, гірко заплакав, але був висвячений у патріархи і вінчав князя Лазаря. У 1382 році, відмовившись від посади, він знову став жити усамітнено. Після смерті блаженного Спиридона в 1388 році, Єфрем знову управляв Церквою до обрання нового патріарха. Він упокоївся 15 червня 1400 року у віці 88 років. Його мощі спочивають у великій патріаршій церкві. Пам'ять святого відзначається 30 серпня.