Єфрем Новоторзький, архімандрит

**Преподобний Єфрем Новоторзький: історія життя, духовний подвиг та чудеса святого** Преподобний Єфрем Новоторзький — один із найшанованіших православних святих, чиє земне служіння проходило на землях Верхньоволжя (сучасна Тверська область). Він увійшов у релігійну історію як благочестивий засновник славетного Новоторзького Борисоглібського монастиря. Житіє святого свідчить, що він мав угорське походження та народився у другій половині Х століття. Будучи знатним боярином, Єфрем вірно служив князю Борису — сину хрестителя Русі, великого князя Володимира Святославича. Разом із ним у княжій дружині перебували і його рідні брати — Георгій та Мойсей. **Кривава трагедія на Альті та духовний перелом** Доленосним для родини став 1015 рік. Під час міжусобної боротьби на річці Альті підступно вбили святого князя Бориса, а разом із ним загинув і брат Єфрема, Георгій. Сам Єфрем у цей момент перебував, очевидно, в Ростові. Прибувши на місце трагедії, він зміг відшукати лише відсічену голову свого брата Георгія, яку з благоговінням забрав із собою. Інший його брат, Мойсей, дивом урятувався від смерті й знайшов прихисток у Києво-Печерській лаврі. Там він прийняв чернечий постриг і досяг високої святості. Сьогодні він вшановується як преподобний Мойсей Угрин (день його пам’яті відзначають 8 серпня, або 26 липня за старим стилем). **Заснування Борисоглібського монастиря у Торжку** Глибока скорбота через втрату близьких докорінно змінила життя Єфрема. Він назавжди полишив княжий двір та вирушив на північний схід. Оселившись неподалік Торжка, праведник збудував невеликий притулок і присвятив себе молитві й суворому аскетизму. Невдовзі навколо нього почали збиратися інші шукачі духовного життя. У 1038 році Єфрем разом зі своїм сподвижником Аркадієм Новоторзьким заклав перший кам’яний храм на честь благовірних князів-страстотерпців Бориса і Гліба. Згодом навколо храму виник міцний монастир, а сам преподобний став його першим настоятелем. **Кончина святого та віднайдення нетлінних мощей** Преподобний Єфрем Новоторзький відійшов у вічність у глибокій старості 28 січня 1053 року. Його поховали в соборі заснованої ним обителі. Відомий церковний діяч і письменник святитель Димитрій Ростовський свідчив, що після кончини святого біля його гробниці почали відбуватися численні чудеса та дивовижні зцілення хворих. Через кілька століть, 11 червня 1572 року, за часів служіння новгородського архієпископа Леоніда, відбулося урочисте віднайдення мощей преподобного, які виявилися абсолютно нетлінними. У його труні також лежала голова його брата Георгія Угрина. У 1580-х роках відбулася офіційна канонізація Єфрема Угрина, і тоді ж було укладено його перше житіє. **Небесний покровитель Торжка у Смутний час** Особливе місце в житії святого посідають чудеса оборони міста Торжок під час лихоліть Смутного часу. Зокрема, 2 жовтня 1617 року вороже військо під проводом смоленського боярського сина І. Мещеринова разом із «литовськими людьми» здійснило раптовий напад на місто. Проте Торжок не був узятий та уникнув руйнування — місцеві жителі щиро вірили, що це сталося завдяки заступництву та небесному захисту «преподобного отця нашого Єфрема архімандрита, Новаторського чудотворця».