Єлісавета Сидорова

Свята мучениця Єлисавета Іванівна Сидорова — постать, яка вражає своєю духовною силою та незламністю віри. Вона народилася 5 вересня 1875 року в селі Івановське Нижньогородської губернії. Єлизавета Іванівна свідомо обрала шлях дівоцтва та усамітненого молитовного життя, присвятивши себе Богу. Протягом багатьох років вона була ревною парафіянкою місцевого храму на честь Зачаття Іоанна Предтечі. Трагічна сторінка в її житті розпочалася в часи запеклих сталінських гонінь на віру. 13 вересня 1937 року жінку заарештували за сфабрикованим звинуваченням. Їй інкримінували статус «активної церковниці» та участь у вигаданій радянськими спецслужбами «контрреволюційній церковно-фашистській організації». Єлисавету Сидорову ув'язнили в тюрмі міста Горького. Попри моральний та фізичний тиск, вона виявила надзвичайну мужність: категорично відмовилася визнавати вину та не дала жодних свідчень проти інших репресованих осіб. Незламна позиція вірянки розлютила радянську репресивну машину. 11 листопада 1937 року Особлива трійка УНКВД винесла вирок — розстріл. Смертний вирок виконали 20 листопада того ж року. Тіло мучениці поховали у загальній безіменній могилі. Справедливість та пам'ять про духовний подвиг жінки були відновлені через десятиліття. У 2000 році Архієрейський ювілейний Собор РПЦ причислив мученицю Єлисавету Сидорову до лику святих.