Єлісавета (Яригіна), монахиня

Свята преподобномучениця Єлизавета (в миру — Єлизавета Олександрівна Яригіна) пройшла тернистий шлях щирої віри та жертовного служіння. Вона народилася у 1879 році в селі Сафроново Яренського повіту, що на Вологодчині. Своє життя вона вирішила присвятити Богові, вступивши послушницею до Кілтовського Хрестовоздвиженського жіночого монастиря, де у доленосному 1918 році прийняла чернечий постриг. Коли радянська влада закрила святу обитель, черниця не зреклася свого покликання й продовжила служити Господу як псаломщиця у Сретенській церкві села Вильгорт. Проте хвиля тоталітарного терору не оминула праведницю: 4 серпня 1937 року її заарештували за сфабрикованим звинуваченням в «активній контрреволюційній діяльності». Сумнозвісна «трійка» при НКВС Комі АРСР винесла безжальний вирок — смертну кару. 12 вересня 1937 року життя преподобномучениці обірвалося: її розстріляли неподалік від міста Сиктивкара. Справедливість та пам'ять про її духовний подвиг були відновлені на початку нового тисячоліття — 6 жовтня 2001 року Єлизавету було офіційно канонізовано.