Єміліан Доростольський

Епоха правління імператора Юліана Апостата закарбувалася в історії як період жорстоких і кривавих гонінь на послідовників Христа. Саме в ці буремні часи у місті Доростол розгорнулася велична драма віри та мужності. Місцевий намісник, ігумен Капітолін, на якого було покладено обов'язок вишукувати та катувати вірян, дізнався про сміливий вчинок таємного християнина Еміліана. Скориставшись зручним моментом, Еміліан проник у язичницьке капище та вщент зруйнував ідолів. Після затримання юнак не став виправдовуватися, а відважно визнав свій вчинок, наголосивши, що діяв за велінням єдиного Бога. Розгніваний ігумен наказав піддати праведника найжорстокішим тортурам. Проте Еміліан із неймовірною стійкістю переносив усі страждання, продовжуючи прославляти істинного Бога. Не зумівши зламати волю мученика, судді засудили його до спалення на багатті. Але сталося диво: полум'я виявилося безсилим і не зашкодило святому. Помолившись, Еміліан мирно передав свою душу Господу. Таємні християни з великою шаною поховали тіло праведника, а згодом на місці його спочинку звели церкву. Свій земний шлях святий мученик Еміліан завершив вісімнадцятого липня 363 року.