Єрмій Команський

У часи жорстоких гонінь на послідовників Христа, які спалахнули за правління римського імператора Антоніна, розгортається велична та водночас трагічна історія непохитної віри. Знатний римський урядовець Себастіан, прибувши з інспекцією до Каппадокії, зіткнувся з благочестивим християнином Ермієм. Святий категорично відмовився схилити коліна перед язичницькими ідолами та принести їм жертви. Для Ермія віра в Спасителя була дорожчою за земне існування, тому він відкрито заявив, що обирає мученицьку смерть замість відступництва від Бога. Розлючений такою непокорою, Себастіан піддав праведника жорстоким катуванням. Проте сила Господня оберігала мученика: Ермій залишався неушкодженим навіть тоді, коли його кинули в розпечену піч та змусили випити смертельну отруту. Вражений цим неймовірним дивом, волхв, який готував зілля, миттєво увірував у Христа, за що був одразу страчений язичниками. Незважаючи на продовження жорстоких катувань, святий Ермій не відчував болю. Перебуваючи у в'язниці, він щиро молився за нужденних і навіть зцілював сліпих, які приходили до нього. Не зумівши зламати волю християнина, мучителі зрештою обезголовили його, чим святий і завершив свій земний подвиг віри. Тіло мученика таємно забрали та поховали християни в місті Комани. Згодом біля його святих мощей почали відбуватися численні чудеса та зцілення, які дарували надію та зміцнювали у вірі багатьох людей.