Єспер, мучениця Зоя і чада їхні, мученики Киріак і Феодул (II)

Історія християнського подвигу святих мучеників Еспера, його дружини Зої та їхніх синів Кіріака і Феодула розгортається в часи суворих випробувань для вірян. Ця благочестива родина перебувала в рабстві у знатного римського патриція Катулла та його дружини Терції. Будучи щирими християнами серед язичницького оточення, вони всіляко уникали духовного осквернення, тому не могли споживати їжу, запропоновану господарями-ідолопоклонниками. Свята Зоя виявляла особливе милосердя до бідних, потайки роздаючи їм їжу, тоді як сама з дітьми харчувалася виключно чистою, неоскверненою їжею. Юні сини Кіріак і Феодул, прагнучи відійти від нечестивого життя господарів, свідомо обрали шлях мучеництва заради Христа. Вони відкрито визнали свою віру перед Катуллом, чим неабияк здивували його. Бажаючи перевірити стійкість юнаків, господар вирішив піддати їх випробуванню. Вирішальний момент стався під час святкування дня народження сина Катулла. Свята Зоя, категорично відмовляючись від ідоложертовної їжі, демонстративно кинула м'ясо псам, а ритуальне вино вилила на землю. Цей вчинок викликав хвилю гніву в Катулла, і він наказав негайно привести до себе всю родину Еспера. Попри загрозу жорстокої розправи, святі мужньо та непохитно сповідали свою віру. Катулл піддав християнську родину нелюдським катуванням, проте Господь зміцнив Своїх угодників — завдяки силі віри вони не відчували страждань. Зрештою, розлючений мучитель наказав кинути їх у розпечену піч. Навіть серед полум'я святі продовжували гаряче молитися і славити Господа, аж поки не віддали свої душі Богові. Дивовижно, але вогонь не зачепив їхніх тіл — вони залишилися абсолютно неушкодженими, а душі праведників приєдналися до лику святих мучеників. Ця велична подія відбулася за правління римського імператора Адріана, другого дня місяця травня. Жорстокий Катулл був приголомшений і вражений виглядом нетлінних тіл, а святі мученики через земні страждання здобули вічну радість і спокій у Царстві Небесному.