Євфросинія Олександрійська

У місті Олександрії жив багатий і благочестивий чоловік на ім'я Пафнутій, який разом з дружиною молив Бога про дарування їм дітей. Після їхніх молитв і милостині у них народилася дочка, яку назвали Євфросинією. Втративши дружину, Пафнутій продовжував навчати свою дочку Божественному Писанню. Коли Євфросинія досягла повноліття, багато знатних громадян бажали взяти її за дружину, але вона прагнула до монашого життя. Перед заміжжям Пафнутій повів свою дочку до монастиря до святого ігумена, який благословив її і навчив цнотливості. Натхнена життям монахів, Євфросинія вирішила таємно піти до монастиря, щоб уникнути шлюбу. Вона переодяглася в чоловічий одяг і, прийнявши ім'я Ізмарагд, прийшла до чоловічого монастиря, де її радісно прийняли. У монастирі вона проводила час у молитвах і пості, але незабаром її батько, Пафнутій, почав шукати її. Він глибоко сумував за дочкою, не знаючи, що вона стала монахинею. Ігумен монастиря, дізнавшись про її життя, не міг відкрити Пафнутію її таємницю, оскільки Євфросинія сама молила Бога, щоб ніхто не дізнався про її долю. Через тридцять вісім років Євфросинія, перебуваючи при смерті, відкрила своєму батькові, що вона його дочка. Вона попросила його виконати обіцянку про пожертвування свого майна монастирю. Після її смерті Пафнутій, дізнавшись про її життя, також постригся в монашество і прожив у монастирі, роздаючи своє майно на потреби церкви та бідних. Він помер на тій же рогожі, на якій померла його дочка, і був похований поруч з нею.