Євфимій і Неофіт Дохіарські

Преподобний Євфимій, благородний візантійський вельможа та вірний духовний учень святого Афанасія Афонського, розпочав свій чернечий шлях на Святій Горі як дохіар (келар). Він із глибоким благоговінням та ревністю піклувався про щоденні потреби монастирської братії. Прагнучи до молитовного усамітнення, подвижник заснував невелику обитель у гавані Дафні на честь святителя Миколая. Однак невдовзі монастир зазнав спустошливого нападу сарацинів. Попри повну руйнацію святині, святий Євфимій не впав у розпач, а щиро подякував Богові за дивовижне збереження життів своїх сподвижників. Згодом, відшукавши більш безпечне та віддалене місце, він заклав новий монастир, який також присвятив святому Миколаю Чудотворцю. Нова сторінка в історії обителі розпочалася з приходом племінника засновника — Миколи. Юнак, прагнучи зректися земних марнот, після смерті батьків отримав згоду імператора на прийняття чернецтва і був пострижений під іменем Неофіт. Ставши ігуменом, блаженний Неофіт докладав неймовірних зусиль для розбудови та процвітання монастиря, залучаючи нових ченців. Коли обитель зіткнулася зі скрутою та фінансовими труднощами, щира віра ігумена принесла плоди: за Божим промислом його послушник Василь знайшов скарб із золотом, що врятувало монастир від занепаду. Проте золото стало важким випробуванням для людських душ. Троє ченців змовилися вбити юного Василя, щоб привласнити знайдене багатство. Дізнавшись про цей підступний злочин, преподобний Неофіт проявив надзвичайну мудрість, милосердя та пастирську розсудливість. Завдяки чудесному порятунку хлопця, ігумен викрив зловмисників і відновив справедливість у стінах обителі. Очищений від гріха монастир було повторно освячено. Неофіт продовжував свій неухильний шлях духовного служіння, за що згодом був обраний протосом Святої Гори Афон. Він відійшов до Господа у мирі та святості, залишивши нащадкам неоціненний спадок праведності, милосердя та мудрого духовного керівництва.