Євфимій (Кереселідзе), ігумен

### Життєвий шлях та духовний подвиг преподобного Евфеміоса (Євфимія Кереселідзе) Історія преподобного Евфеміоса (у хрещенні — Євстатія Кереселідзе) розпочалася 1865 року в мальовничому селі Самелі, що в регіоні Рача. Він народився у глибоко віруючій родині Соломона та Марти Кереселідзе. Закінчивши церковно-приходську школу, 15-річний юнак вирушив на пошуки роботи — спочатку до Кутаїсі, а згодом до Тбілісі. Саме там, об'єднавшись із однодумцем, Євстатій створив своєрідний богословський книжковий клуб. Головною метою цього гуртка було відродження стародавнього грузинського церковного співу та зміцнення православної віри серед народу. Вже у 1890-х роках однодумці придбали власні друкарські верстати та протягом чверті століття видавали й поширювали релігійну літературу. ### Чернечий постриг та служіння Усвідомлюючи своє справжнє покликання, Євстатій з юності готувався до чернечого подвигу. Його духовний наставник, преподобний Олексій (Шушанія), повністю підтримав цей вибір. У 1912 році, отримавши благословення єпископа Імеретинського Георгія (Аладашвілі), юнак став послушником славетного монастиря Гелаті. 23 грудня 1912 року він прийняв чернечий постриг під іменем Євфимій. Згодом, у травні 1913 року, його висвятили на ієродиякона, а в 1917 році той самий єпископ Георгій рукоположив його у сан священника. ### Випробування радянської доби та порятунок спадщини Радянська окупація 1921 року принесла важкі випробування: отця Євфимія заарештували більшовики, проте згодом відпустили через відсутність доказів. Попри жорстокі переслідування духовенства у Гелаті, священник самовіддано продовжував збирати унікальні церковні піснеспіви. Коли у 1924 році комуністи зруйнували собор царя Давида Будівельника та розстріляли митрополита Кутаїського Назарія, Євфимій зрозумів, що реліквії під загрозою. Він таємно вивіз безцінні рукописи з монастиря та перевіз їх до безпечнішої Мцхети. ### Збереження унікальних манускриптів Унікальні манускрипти знайшли прихисток у патріаршому соборі Святіцховелі, де отця Євфимія призначили настоятелем. Тут він не припиняв своєї наукової праці, перекладаючи давні піснеспіви на сучасні ноти. У 1929 році його перевели до монастиря Зедазені. Щоб уберегти спадщину від знищення радянською владою, священник закопав стародавні тексти у спеціальних металевих футлярах. Лише у листопаді 1935 року він офіційно передав 34 унікальні збірки, що містили 5532 піснеспіви, до фондів Грузинського національного музею. ### Останні роки життя та спадщина святого Роки Другої світової війни стали періодом страшних випробувань для грузинського чернецтва. Отець Євфимій залишився єдиним монахом у спорожнілій обителі Зедазені. Взимку 1944 року черниця Зоіль знайшла літнього подвижника в стані повного виснаження, і невдовзі він відійшов у вічність. Преподобний Євфимій увійшов в історію як видатний аскет, учений та взірець глибокого смирення і терпіння. Саме завдяки його титанічній праці та непохитній вірі людство зберегло унікальну багатоголосу школу стародавнього грузинського церковного співу.