Євфимій (Кереселідзе), ігумен

Евфеміос народився в селі Самелі, район Рача, у 1865 році у благочестивих подружжя Соломона і Марти Кереселідзе. При народженні його назвали Євстатієм. Після закінчення церковно-приходської школи п’ятнадцятирічний Євстатій вирушив до Кутаїсі, а потім до Тбілісі в пошуках роботи. Разом з іншим благочестивим юнаком він організував у Тбілісі щось на зразок богословського книжкового клубу, прагнучи краще зрозуміти давні церковні співи та зміцнити православну віру серед грузинського народу. У 1890-х роках гурток придбав друкарські верстати і протягом 25 років видавав богословські тексти, поширюючи їх серед народу. Євстатій вирішив прийняти важке бремя монашества, до якого готував себе з юності, і його духовний батько, преподобний Олексій (Шушанія), схвалив його рішення. У 1912 році, за благословенням єпископа Імеретинського Георгія (Аладашвілі), він почав подвизатися в якості послушника в монастирі Гелаті. 23 грудня 1912 року був пострижений у монашество з ім’ям Євфимій. У травні 1913 року він був рукоположений в ієродиякона, а в 1917 році – в священичий сан тим же єпископом. У 1921 році, після захоплення влади комуністами, Євфимій був арештований, але звільнений за недостатністю доказів. У цей час монастир Гелаті піддавався переслідуванням, але Євфимій продовжував збирати давні піснеспіви. У 1924 році, після руйнування собору царя Давида Будівельника і розстрілу митрополита Кутаїського Назарія, він вирішив покинути монастир і, взявши з собою рукописи, вирушив у більш безпечне місце, добравшись до Мцхети. Рукописи були поміщені на зберігання в собор Святіцховелі, а Євфимій призначений настоятелем цього храму. Він продовжував вивчення давніх рукописів і переклад піснеспівів у сучасну нотацію. У 1929 році був переведений у монастир Зедазені, де закопав давні рукописи в металевих футлярах. У листопаді 1935 року передав 34 збірки, включаючи 5532 піснеспівів, у Грузинський національний музей. Під час Другої світової війни життя в грузинських монастирях було особливо важким. Отець Євфимій залишився єдиним монахом у монастирі Зедазені. Зимою 1944 року його знайшла черниця Зоіль у стані виснаження, і незабаром він відійшов до Господа. Преподобний Євфимій був монахом-аскетом і вченим, прикладом цнотливості, смирення і терпіння; завдяки його трудам збереглася давня школа грузинських піснеспівів.