Євстафій, архієпископ Антиохійський

Святитель Евстафій, майбутній архієпископ Антиохійський, народився у другій половині III століття в місті Сида, що в Памфілії. Свій духовний шлях він розпочав як єпископ Берії, а згодом, на наполегливе прохання вірян, у 325 році під час I Вселенського Собору був зведений на почесну Антиохійську кафедру. Будучи глибоко освіченим і ревним богословом, святитель присвятив життя безкомпромісній боротьбі з аріанською єрессю, яка заперечувала єдиносущність Сина Божого з Отцем. Під час Нікейського Собору Евстафій головував на засіданнях. Тоді соборне рішення остаточно засудило вчення Арія, позбавивши єретика та його послідовників духовного сану. Проте прихильники аріанства не полишали спроб помститися. Вони організували змову та підкупили жінку, яка звела на святителя підступний наклеп. Через це неправдиве звинувачення праведника позбавили кафедри та відправили у заслання до Фракії. Згодом обман та фальсифікація розкрилися, проте святитель Евстафій так і залишився у вигнанні. Навіть на чужині він продовжував ревно захищати чистоту Православ'я аж до своєї мученицької кончини у 337 році. Історичну справедливість було відновлено у 381 році, коли II Вселенський Собор офіційно підтвердив Православний Символ віри, за який так самовіддано боровся архіпастир. У 482 році відбулося урочисте перенесення мощей святителя Евстафія до Антиохії, де його пам'ять шанували з особливою любов'ю. Видатні отці Церкви IV століття захоплювалися його духовним подвигом, називаючи великого святителя непохитним стовпом Церкви та благочестя.