Євстафій Малаховський, пресвітер (1918)

**Священномученик Євстафій: життя, віра та мученицький подвиг пастиря** Священномученик Євстафій народився 29 березня 1880 року в родині священнослужителя Полоцької єпархії, що визначило його майбутній духовний шлях. У 1897 році юнак закінчив Полоцьке духовне училище, а у 1900 році — три класи Вітебської духовної семінарії. Свою педагогічну діяльність він розпочав як учитель у церковноприходській школі Гродненської єпархії, після чого отримав призначення на посаду псаломщика у військовому храмі міста Ташкент. Нова сторінка його служіння відкрилася у 1905 році, коли він був висвячений у сан священника та направлений до Трьохсвятительської церкви в селі Карабулак. Згодом пастир ніс послух у Софійському та Покровському храмах міста Верного. Протягом усього часу свого служіння отець Євстафій глибоко переймався потребами людей, детально вивчаючи життя та духовні запити російських переселенців. У 1916 році Семиреченську область сколихнуло криваве повстання киргизів. Перебуваючи в епіцентрі подій у селі Покровському, отець Євстафій виявив надзвичайну мужність і став справжнім духовним щитом для своєї пастви. Перед обличчям смертельної загрози та попри жорстокі безчинства навколо, священник згуртував людей, закликав їх до спільної молитви та підготував до захисту. Завдяки непохитній вірі та очевидній Божій допомозі, йому та його парафіянам вдалося вижити в ті страшні часи. Після трагічних подій 1916 року отець Євстафій отримав призначення на посаду настоятеля храму в селі Благовіщенському. Пізніше він проповідував у селі Єгоріївському, а згодом очолив парафію Покровського храму в станиці Надеждинській. Земне служіння праведника обірвалося трагічно. 22 квітня (5 травня за новим стилем) 1918 року, під час звершення урочистого Пасхального хресного ходу, священник був по-звірячому вбитий більшовиками, прийнявши мученицький вінець за віру Христову.