Євстафій Сокольський, пресвітер

### Священномученик Євстафій Сокольський: життєвий шлях та мученицький подвиг Священномученик Євстафій (в миру — Євстафій Петрович Сокольський) народився 20 лютого 1874 року в селі Різдво Мединського повіту Калузької губернії. Хлопчик змалечку виховувався в атмосфері глибокої віри, адже його батько, Петро Сокольський, служив дияконом. У 1895 році Євстафій успішно закінчив Духовну семінарію, після чого протягом року працював простим сільським учителем, ділячись знаннями з дітьми. Його священицьке служіння розпочалося у 1896 році, коли його висвятили на ієрея при Микільській церкві в селі Каменське (тоді — Наро-Фомінська волость Звенигородського повіту Московської губернії). Цей унікальний храм, зведений ще в другій половині XIV століття, належав до володінь московського Архангельського собору і був однією з найдавніших перлин Московської єпархії. ### Ревне служіння та любов парафіян Отець Євстафій швидко здобув глибоку повагу та щиру любов місцевих жителів. Парафіяни цінували його за безкорисливе служіння Богові та людям. Він ніколи не вимагав плати за проведення служб чи треб. Більше того, коли бідні родини намагалися віддячити йому грошима, пастир завжди відмовлявся, лагідно кажучи, що ці кошти потрібніші їм самим. Навіть коли розпочалися жорстокі атеїстичні гоніння, духовне життя в Каменському не згасло. Завдяки зусиллям отця Євстафія у храмі продовжував діяти потужний церковний хор. Богослужіння супроводжувалися антифонним співом двох хорів, у кожному з яких було по вісім виконавців, що дарувало вірянам особливу духовну втіху у важкі часи. ### Перший арешт і протистояння системі Переслідування з боку радянської влади не оминули священника. 1 грудня 1927 року отця Євстафія заарештували та кинули до московської Бутирської в’язниці. Його звинуватили у «виголошенні антирадянських проповідей та розповсюдженні серед селянства матеріалів монархічного спрямування». Проте, попри всі намагання слідчих зламати волю душпастиря, довести його «провину» так і не вдалося. 29 лютого 1928 року священника звільнили з-під варти. ### Хвиля Великого терору та мучеництво Вдруге отця Євстафія заарештували 27 січня 1938 року під час масштабних репресій проти духовенства. Цьому передувала цинічна директива: керівництво Московського управління НКВС зателефонувало до Наро-Фомінського відділку із запитанням про кількість запланованих арештів і наказало негайно «виконати ліміти». До розстрільних списків першочергово вносили тих, на кого були доноси, а також усіх «ідеологічно ворожих» громадян, якими для радянського режиму автоматично вважалися священнослужителі. Слідство велося конвеєрним методом: чекісти заздалегідь фабрикували протоколи з вигаданими показаннями чергових свідків, після чого вимагали від обвинувачених підписати власне «зізнання». Тих, хто відмовлявся обмовляти себе, жорстоко катували. В таких нелюдських умовах опинився й отець Євстафій, проте він виявив незламну мужність, категорично відмовившись підписувати сфальсифіковані папери про свою нібито «контрреволюційну діяльність». Під час досудового слідства літнього священника утримували в холодному сільському сараї. Попри люті зимові морози, його позбавили теплого верхнього одягу та їжі. Через голод і переохолодження пастир тяжко захворів. Коли знесиленого, майже непритомного отця Євстафія вивели, щоб відправити до Таганської в'язниці в Москві, попрощатися з ним вийшли практично всі жителі села. 11 лютого 1938 року рішенням позасудової «трійки» НКВС священника було засуджено до страти. 17 лютого 1938 року священномученика Євстафія Сокольського розстріляли. Його земний шлях закінчився у безіменній спільній могилі на Бутовському полігоні під Москвою — місці упокоєння тисяч жертв тоталітарного режиму.