Євстохій, пресвітер, мученики Гаїй, Провій, Лолій і Урван

Історія великого духовного подвигу святих мучеників за Христа сягає часів жорстоких гонінь, які відбувалися за правління римського імператора Максіміана (286–310 рр.). Одним із найяскравіших прикладів сили віри став святий Евстахій. У минулому він був язичницьким жерцем, проте, вражений непохитною мужністю християн та численними дивами, які супроводжували їхні страждання, вирішив докорінно змінити своє життя. Він прийняв Святе Хрещення від єпископа Антіохійського Євдокія та згодом був висвячений у сан пресвітера. Проповідуючи Слово Боже у місті Лістра, святий Евстахій навернув до християнства свого племінника Гая та всю його родину, зокрема молодих Прова, Лоллія та Урбана. Проте невдовзі пресвітера схопили імператорські воїни і кинули під суд. Незважаючи на жорстокі знущання та катування, праведник залишився непохитним у своїй вірі. Для подальшого судилища святого Евстахія відправили до галатійського міста Анкіра, де правив жорстокий намісник Агриппін. Разом із ним перед судом постали й інші віряни, зокрема жінки та немовлята. Попри нелюдські тортури, жоден із них не зрікся Христа. За свою відданість Спасителю всі святі мученики були страчені через обезголовлення, навічно вписавши свої імена в історію християнської церкви.