Корсунська Ікона Божої Матері
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
За найдавнішим переказом, святиню написав святий євангеліст Лука, і вона зберігалася в Ефесі. У 988 році, 9 жовтня, список із цієї ікони був принесений із Корсуня до Києва святим рівноапостольним князем Володимиром після його хрещення. Ікона отримала назву Корсунської. Згодом її перенесли до Новгорода, а за царя Івана Грозного — до Москви, де вона була поставлена за престолом Успенського собору й перебуває там і нині. Цей образ належить до типу «Умилення» й понад шість століть був однією з головних святинь собору.
За іншим переказом, подібний образ був принесений із Греції до Русі у 1162 році преподобною Єфросинією Полоцькою. Вона заснувала Спаську обитель у Полоцьку, а згодом збудувала церкву на честь Богородиці. Дізнавшись про ікони, написані Лукою, вона надіслала дари імператору й патріарху, й отримала святиню з Ефесу. Ікону везли через Корсунь, де вона перебувала близько року, отримавши назву Корсунської. У 1173 році Єфросинія прикрасила її золотом і коштовностями та поставила в храмі Богородиці.
У 1239 році княжна Параскева, донька Брячислава, виходячи заміж за святого князя Олександра Невського, перевезла ікону до Торопця. Там вона перебувала в Богородичному соборі, прославилася чудесами й особливо заступництвом під час польського нашестя 1611 року.
У 1917 році більшовики вилучили чудотворний образ і перевезли його до Ленінграда. Згодом він був поміщений у Російський музей Санкт-Петербурга.