Вогнеподібна ікона Божої Матері
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Давній візантійський образ, відомий із 598 року й названий «Кафрептіс» — «Зерцало», у руському ізводі отримав назву «Огневидна». У Руській Церкві він поширився лише у XVIII столітті. Руська назва пов’язана з вогняно-червоними відтінками, у яких виконані лик і одяг Богородиці. За іншою думкою, назва походить від слів богородичного канону: «Огневидная колесница Слова, радуйся, Владычице, одушевленный Рай».
У більшості руських списків ікона має дзеркальне відображення візантійського оригіналу — Богоматір розвернута ліворуч. Це пояснюється технікою «на відлип», коли іконописці брали відбиток зі списку святині.
Чудотворний образ «Кафрептіс» перебуває в афонському монастирі Симонопетра. За переказом, він був явлений на Святій Горі 23 лютого 845 року. Історія розповідає, що імператор-іконоборець Феофіл кинув ікону у вогонь, але вона не згоріла, а лише обвуглилася, й лик Богородиці став червоного — «огненного» кольору. Червоне вбрання символізує кров Христа, пролиту заради спасіння людей, а вогненний колір — очищаючий вогонь, що спалює зло. У молитвах Богородицю часто називають «Підсвічником із Божественним вогнем» і «Престолом херувимського вогню».
Перша згадка про «Огневидну» ікону в історичних документах належить до 1812 року. У святці її внесли в 1815 році. Тому спеціальної молитви чи акафіста для цього образу не існує — перед ним звершуються звичайні Богородичні молитви.