Ікона Божої Матері Петровська
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Петровська ікона отримала свою назву від святителя Петра, митрополита Московського (†1326, пам’ять 21 грудня), який написав її ще в часи, коли був ігуменом Ратського монастиря на Волині. Під час відвідування обителі митрополитом Київським Максимом (†1306) святий Петро подарував йому цей образ. Митрополит переніс ікону до Владимира-на-Клязьмі, де тоді перебувала його кафедра.
Після смерті святителя Максима ігумен Геронтій, прагнучи захопити митрополичий престол, узяв ікону й вирушив до Константинополя. Під час плавання здійнялася буря, і йому явилася Богородиця зі словами: «Не на тебе буде покладено сан святительський, але на того, хто написав Мій образ». Коли Геронтій постав перед патріархом Афанасієм, там уже перебував святитель Петро. Патріарх передав ікону йому, сказавши: «Прийми образ, який ти написав власними руками, бо ради цього дарувала тобі благодать сама Владычица».
У 1325 році, коли митрополича кафедра була перенесена до Москви, ікону поставили як велику святиню. У джерелах XV століття вона згадується як «животворива» й пов’язується з чудесним спасінням Москви від ворогів. Петровська ікона особливо шанувалася московськими святителями: її носили на хресних ходах, приносили до їхніх гробниць.