Влахернська Ікона Божої Матері
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Влахернська ікона Божої Матері була знайдена в Єрусалимі імператрицею Євдокією за часів святителя Ювеналія, Патріарха Єрусалимського (пам’ять 2 липня), і преподобного Євфимія Великого (пам’ять 20 січня). Святу ікону було надіслано до Константинополя, де імператриця Пульхерія поставила її у Влахернському храмі, де також зберігалася чесна риза Богородиці (святкування 2 липня).
Цю святу ікону також називають Одигітрія, тобто Путеводителька. Саме з цією іконою патріарх Сергій (610–631) у 626 році обходив стіни Константинополя з молебнями під час облоги міста аварами. На спомин про це та інші перемоги, здобуті за заступництвом Пресвятої Богородиці, було встановлено щорічне свято Похвали Пресвятої Богородиці у суботу п’ятого тижня Великого посту («Субота Акафіста»). Спочатку святкування відбувалося лише у Влахернському храмі, згодом воно увійшло до богослужбового уставу всієї Православної Церкви.
Після падіння Константинополя у 1453 році Влахернська ікона була перенесена на Афон, а в 1654 році передана афонськими ченцями в дар царю Олексію Михайловичу до Москви, де її помістили в Успенському соборі.
Чудотворна ікона виготовлена з воскової мастики і користується великою пошаною серед православних вірян.