Іларіон

Преподобний Іларіон Псковоезерський був учнем преподобного Євфросина Псковського, засновника Спасо-Єлеазарівського монастиря. Преподобний Іларіон Гдовський був одним із молитовників-пустельників. У XV-XVI століттях у різних куточках Псковського краю виникали скити пустельників, які в пошуках безмовності усамітнювалися від людей в глухій пустелі, серед лісу, боліт і мохів. Не дарма Псковську область, повну давніх скитів та монастирів, православні називають Палестиною. Таке ж місце для молитви обрав преподобний: територію дрімучого Сорокового бору біля Чудського озера, на пустельному острові річки Жовча (сьогодні Гдовський район). Пустельник харчувався травами та корінням, очищуючи розум духовним спогляданням і перебуваючи в невпинній боротьбі з невидимими духами. У 1460 році він заснував на березі річки Жовчі, неподалік Гдова, Озерський Покровський монастир. Обитель знаходилася на кордоні з Лівонським орденом, тому ченці постійно зазнавали нападів войовничого ордену. Незважаючи на важкі умови та нестачу коштів, преподобний Іларіон утвердив у монастирі високу благочестя. Водночас велися великі роботи щодо зміцнення та благоустрою обителі. За свого життя преподобний Іларіон ніс подвиг стовпництва – молився у дуплі дерева. Досі ця сосна зберігається у каплиці неподалік самої Покровської церкви. Збереглося переказ, що він уже в земному житті мав благодать дізнаватись, хто з чим прийшов і хто якою пристрастю одержимий. Все життя преподобного полягало в безперервній праці, самоспонуканні до всього доброго, увазі до себе, чуванні, молитві, богодумності, помірності, лагідності, смиренності і цілковитої любові до Бога. Преставився преподобний Іларіон 28 березня 1476 року і був похований біля північних дверей іконостасу в храмі Покрови Пресвятої Богородиці заснованого ним монастиря. Згодом в обителі було збудовано храм на честь Різдва Христового, лівий боковий вівтар якого називався іменем засновника Гдовського монастиря. Указом Катерини II монастир було скасовано, Покровська церква стала парафіяльною. У ній зазвичай відправляв літургію в день святкування пам'яті преподобного священномученик митрополит Петроградський і Гдовський Веніамін. Остання служба у храмі пройшла у 1942 році. У 1993 році з благословення архієпископа Псковського та Великолуцького Євсевія, а також з молитов та з благословення старця отця Миколи (Гур'янова) настоятелем храму Покрови Пресвятої Богородиці став ієрей Євген Михайлов, який відновив богослужіння та відновив храм. Два дзвони Покровської церкви, відлиті за особистим замовленням Івана Грозного в 1570 році, знаходяться в Псковському музеї-заповіднику, а на дзвіниці церкви сьогодні знаходиться п'ять нових дзвонів, відлитих на Уралі. Острівне село Озера, де стоїть церква Покрови Богородиці, де зберігаються святі мощі преподобного, є місцем паломництва православних.