Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.

Інокентій

Інокентій

(Смирнов) єпископ, Пензенський

Запалити свічку
Рекомендована сума: грн
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.
Подати записку
Добавити з Пом'яника (після реєстрації)
Орієнтовна сума: грн Сума буде розраховуватися при оформленні замовлення
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.

Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.

Зараз горять свічки

Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.

Дні пам'яті:
13 вересня , 23 жовтня , 12 червня (Собор святих Пензенської митрополії) 31 серпня , 10 жовтня , 30 травня (Собор святих Пензенської митрополії)

Святитель Інокентій (Смирнов), єпископ Пензенський, народився 1784 року в сім’ї церковнослужителя. Вчений за покликанням, він був людиною лагідною, схильною до молитовного діяння та аскетичного життя. 

Будучи професором Санкт-Петербурзької духовної академії, він написав двотомну працю під назвою «Нарис церковної історії від біблійних часів до XVIII століття», яка пів століття слугувала підручником у церковних школах. Владика товаришував із митрополитом Філаретом (Дроздовим). 

Як діяльний противник модного тоді містицизму, він був усунутий із Санкт-Петербурга на єпископську кафедру спершу в Уфу, а згодом — у Пензу. 

Народ шанував його за аскетичне життя та чудеса, що звершувалися за його молитовним заступництвом. Святитель упокоївся 10 жовтня 1819 року.

Иннокентий (Смирнов) епископ, Пензенский: Святитель Иннокентий (Смирнов), епископ Пензенский


Иннокентий Пензенский

Святитель Иннокентий (Смирнов), епископ Пензенский, родился в 1784 году в семье церковнослужителя. Учёный по призванию, он был человеком кротким, расположенным к молитвенному деланию и аскетической жизни.

Будучи профессором Санкт-Петербургской Духовной Академии, он написал двухтомный труд под названием «Начертание церковной истории от библейских времён до 18 века», который полстолетия служил руководством в церковных школах.

Владыка был дружен с митрополитом Филаретом (Дроздовым). Как деятельный противник модного тогда мистицизма, он был удалён из Санкт-Петербурга на епископскую кафедру сначала в Уфу, а затем в Пензу. Народ его почитал за аскетическое житие и чудеса, совершаемые по его молитвенному предстательству.

Святитель скончался 10 октября 1819 года.

Причислен к лику святых Русской Православной Церкви для общецерковного почитания на Юбилейном Архиерейском Соборе в августе 2000 года.

Молитви