Іоанн

Іоан Оленевський, у світі Іван Васильович Калінін, вважається найбільш шанованим подвижником пензенської землі. Народився 5 серпня 1854 року. Маючи слабке здоров'я, заробляв собі на хліб дрібним ремеслом – в'язанням шарфів, рукавичок.

Але головне, чому він віддавався з усім жаром своєї душі, була молитва та відвідування місцевої церкви, де він допомагав священикові як вівтарник. З семи років читав годинник і співав на кліросі. З дитинства ночами вставав на молитву, молився зі сльозами, обмежував себе в їжі.

У віці 65 років І.Калінін був висвячений архієпископом Іоанном, майбутнім главою Латвійської церкви, у сан диякона і служив у храмах сіл Оленівка та Соловцівка Пензенського району, 1946 року став єреєм. Жив у келії з 1930 по 1951 роки. 26 березня 1951 року старця було сильно побито невідомими, а 24 липня (за старим стилем) 1951 року, в понеділок, о 7 годині ранку він помер. Був похований на цвинтарі в Соловцівці, 1996 р. було здійснено перепоховання труни старця на територію Троїце-Сергіївського храму в селі Соловцівка. 27 грудня 2000 року постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви ієрей Іоанн Калінін Оленевський зарахований до Собору новомучеників і сповідників Російських XX століття.

Нині його святі мощі перебувають у храмі с. Соловцівка Пензенської обл., на цвинтарі сусіднього с. Оленівка збереглася могилка, місце для якої батюшка Іоанн за життя вибрав сам.

У самій Оленівці збереглася келія о. Іоанна. Пам'ять священносповідника Іоанна Оленєвського – 18 травня та 24 липня.