Іоанна

Дружина Хузи, управителя царя Ірода. Вона таємно служила Христу, віддаючи своє майно, та однією з перших прийшла до Гробу Господнього.

Вона належала до заможної та впливової родини, але своє суспільне становище не перетворила на засіб для самозвеличення. Натомість вона використала свої можливості для служіння Господу. Святе Письмо свідчить, що разом з іншими жінками Іоана допомагала Спасителю та Його учням, підтримуючи їх своїм майном і турботою.

Однак справжня велич Іоани відкрилася не в часи чудес і загального захоплення Христом. Вона стала помітною тоді, коли багато хто відійшов. Коли Господь був розп’ятий, коли навколо запанували страх і відчай, вона не залишила Його.

Саме тому Господь дарував їй особливу честь — стати однією з перших свідків великої звістки про Воскресіння.

Сьогодні постать праведної Іоани нагадує сучасному світові важливу істину: вірність народжується не у хвилини радості, а перевіряється в час труднощів.

Бути християнином означає не лише приходити до храму у великі свята чи промовляти красиві слова про віру. Бути учнем Христа — означає залишатися з Ним у повсякденному житті: у молитві, у боротьбі зі спокусами, у здатності не зректися правди навіть тоді, коли це нелегко.

Світ часто захоплюється гучними перемогами і сильними словами. Але Господь дивиться насамперед на серце людини — на її вірність, милосердя і здатність не зрадити.

Праведна Іоана не залишила богословських трактатів чи великих книг. Але вона залишила людству приклад життя, який промовляє навіть через століття.
І саме такі учні залишаються близькими до Христа.