Іоаннікій

Преподобний Іоаннік Великий народився у Вифінії в 752 р. в селі Марікаті. Батьки його були бідні і не могли дати йому навіть початкової освіти. З дитинства він повинен був пасти худобу - єдине надбання сім'ї. Любов до Бога і молитва повністю володіли душею юнака Іоанніка. Часто, осінивши стадо хресним знаменням, він йшов у відокремлене місце і цілий день молився, і ні злодій, ні звір не наближалися до його стада.

За наказом імператора Лева IV (775 - 780) численні посли збирали по містах та селищах найкращих юнаків країни на військову службу. У імператорське військо було прийнято і юнак Іоаннік. Він заслужив своєю доброю вдачею любов товаришів, але, як хоробрий воїн, був страшний ворогам. Прослужив святий Іоаннікій в імператорському війську 6 років. Був неодноразово нагороджений своїми начальниками та імператором. Але військова служба обтяжувала його, душа його жадала подвигів та усамітнення. І Господь покликав Свого раба до Себе на служіння.

Преподобний Іоаннікій, зрікаючись світу, мав намір відразу піти в пустелю. Однак, за порадою досвідчених у чернечому діянні старців, він ще два роки прожив у монастирі. Тут святий звикав до чернечого послуху, до чернечих уставів та правил, навчився грамоти, вивчив напам'ять тридцять псалмів Давида. Після цього, на навіювання Боже, преподобний пішов у пустелю.

Три роки пробув він у глибокій самоті, лише раз на місяць пастух приносив йому трохи хліба та води. День і ніч проводив подвижник у молитвах та співі псалмів. Після кожного вірша псалмоспівця преподобний Іоанній творив молитву, яку в дещо зміненому вигляді зберігає Православна Церква досі: "Надія моя Батько, притулок мій Христос, покров мій Дух Святий". Випадково зустрівши своїх колишніх товаришів з військової служби, святий залишив пустелю і пішов у Контурійські гори.

Лише через 12 років подвижницького життя самітник прийняв чернечий постриг. Три роки після постригу провів святий у затворі, обплутаний веригами, після чого вирушив у Хелідон до великого постника Георгія (пам'ять 21 лютого). Подвижники прожили разом три роки. За цей час преподобний Іоаннік вивчив всю Псалтир. Досягши глибокої старості, святий Іоаннік оселився в Антидієвій обителі і пробув там у затворі до своєї кончини.

70 років провів у подвигах преподобний Іоанникій і досяг високої духовної досконалості. З милості Божої святий отримав дар пророцтва, як свідчив учень його Пахомій. Преподобний старець під час молитви піднімався над землею. Якось перейшов річку, що розлилася в повінь. Святий міг сам ставати невидимим для людей і робити невидимими інших: так, якось преподобний вивів із в'язниці полонених греків на очах у численної варти. Отрута та вогонь, якими хотіли знищити святого заздрісники, не завдавали йому шкоди, хижі звірі не чіпали його. Відомо, що він звільнив острів Фас від багатьох змій. Преподобний Іоаннікій також врятував юну черницю, готову покинути монастир заради заміжжя; він узяв на себе пристрасть, що мучила дівчину, а сам постом і молитвою знищив ворожий напад. Передбачивши свою смерть, святий відійшов до Господа 4 листопада 846 року у віці 94-х років.