Йосиф, архієпископ Солунський (Фессалонікийський), піснописець

Святий Йосип, архієпископ Солунський, брат преподобного Феодора Студита, з юних років подвизався під керівництвом свого дядька, преподобного Платона, який заснував монастир у Сакудіоні. Йосип проявив себе як справжній подвижник, за що його обрали архієпископом у місті Солуні. У той час імператором був Костянтин, який силою постриг свою дружину в чернецтво і замість неї взяв собі іншу дружину, родичку по батькові. Йосип викрив незаконне одруження імператора Костянтина VI, за що був приведений до Константинополя, де його мучили голодом і ув'язненням на безплідному острові. Імператор Михайло Куропалат дозволив йому повернутися. Однак за правління Лева Вірменина святий Йосип знову зазнав гонінь — за шанування ікон. Він зазнав тортур і ув'язнення в темниці. Відмовившись підписати іконоборче сповідання віри, його кинули в іншу темницю. Пізніше Михайло Косноязичний звільнив його разом з іншими ченцями, які постраждали за шанування ікон. Святий Йосип помер у 830 році, у Студійській обителі, де провів останні роки свого життя. Він відомий як піснеписець, його твори включають стихири та канони, що відображають дух посту та покаяння. До наших днів збереглися написані святителем Йосипом проповіді, серед яких особливо чудові слово на Воздвиження Чесного Хреста Господнього, духовні піснеспіви до Богоматері, Предтечі, ангелів, апостолів і святителя Миколая, стихири Постної тріоді. Він також створив покаянний канон у Неділю блудного сина, який дихає глибоким розкаянням за гріхи.