Ісідор

У 1472 році у м. Юр'єві (Тарту) у свято Богоявлення священик церкви святителя Миколая о. Ісидор під час великого освячення води на річці Омовже був схоплений за наказом лівонського епископа і ув'язнений. З ним було заарештовано і всіх парафіян його церкви, включаючи жінок і дітей. Лівонці силою примушували зректися їх віри православної, але сповідники були непохитні і тверді. У в'язниці о. Ісидор причастив запасними дарами всіх чоловіків, дружин і дітей, що були з ним. Всі справдилися духовної радості і на світанку разом зі своїм пастирем прийняли мученицьку смерть: були вкинуті під кригу на р. Омовже, у тому самому місці, де о. Ісидор освячував воду у день Богоявлення.

Було всіх страждальців сімдесят два, і ніхто не зрікся православної віри, всі, як один, пішли вони під лід за своїм настоятелем.

Про страшну кару православних лівонськими лицарями довго згадували в Юр'єві та його околицях.

Настала весна, і Омовжа, що розлилася, виступила з берегів своїх. Тоді з'явилися й тіла сповідників Христових: за кілька кілометрів від Юр'єва, вгору річкою, вони лежали під деревом біля гори, нічим не пошкодженими, у тому самому одязі, начебто спеціально покладені там. І серед них о. Ісидор у повному одязі, в якому він був кинутий під лід. Так Господь прославив святих Своїх угодників. Їхні тіла з любов'ю були поховані православними біля юріївської церкви свт. Миколи.

Священномученик Ісидор та 72 мученики, з ним постраждалі, особливо шануються в Естонії, де вони прийняли мученицький вінець. Сто років тому, 16 травня 1896 року, неподалік Юр'єва, у м. Валці, було закладено перший храм на честь цих сповідників Христових.