Іуліан

Святий мученик Іуліан Тарсійський народився в малоазійській провінції Кілікія. Він був сином сенатора-язичника, мати його сповідувала християнство. Після смерті чоловіка мати святого Іуліана переселилася до міста Тарі, де хрестила сина та виховала у християнському благочесті. Коли святому виповнилося 18 років, імператор Діоклетіан (284-305) почав гоніння на християн. Серед інших був схоплений і святий Іуліан. Його привели до правителя Маркіана на суд, де довго вмовляли зректися Христа. Ні катування, ні погрози, ні обіцянки дарів та почестей не могли схилити благочестивого юнака до принесення язичницьких жертв та зречення Христа. Святий сповідник залишався непохитним у твердій вірі. Цілий рік мученика водили містами Кілікійської області, в кожному з них допитували і жорстоко катували, після чого кинули до в'язниці. Мати святого Іуліана йшла за сином і молилася, щоб Господь ще більше зміцнив його у вірі та подвигу. У місті Егеї під приводом переконати сина принести жертву ідолам, вона просила правителя дозволити їй відвідувати в'язницю. Три дні вона провела у в'язниці зі святим Іуліаном, благаючи його бути твердим до кінця.

Святий Іуліан знову постав перед правителем. Думаючи, що мати переконала сина коритися імператорському указу, правитель почав хвалити її розсудливість. Несподівано свята сміливо сповідала себе християнкою. Святий мученик Іуліан так само безстрашно і мужньо викривав язичницьке багатобожжя. Тоді правитель наказав відрубати матері святого Іуліана ступні ніг через те, що вона супроводжувала сина з Тарса. Свята мучениця померла від завданих ран. Мученика Іуліана зашили в мішок, наповнений піском та отруйними гадами, і кинули в море. Тіло страждальця було винесене хвилями на берег біля Олександрії та з честю поховано однією благочестивою олександрійською християнкою. Мученицька смерть його настала близько 305 року. Згодом мощі святого мученика перенесли до міста Антіохії. Святитель Іван Златоуст вшанував пам'ять святого мученика Іуліана похвальним словом.