Іверська ікона Божої Матері
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Іверська ікона Божої Матері, що перебуває на Афоні, прославилася багатьма чудесами. Слава про цей образ через паломників поширилася по всій Русі. Святійший Патріарх Никон (тоді ще архімандрит Новоспаського монастиря) звернувся до архімандрита Іверського Афонського монастиря Пахомія, який прибув до Москви за милостинею для афонських обителей, із проханням надіслати список із чудотворної Іверської ікони. Афонський інок Іамвліх написав копію, і вже через рік ікона в супроводі афонських ченців прибула до Москви. 13 жовтня 1648 року її урочисто зустріли мешканці столиці. Московська Іверська ікона стала великою святинею Руської Православної Церкви й прославилася численними чудесами.
Первісна Іверська ікона (нині на Афоні) у IX столітті належала благочестивій вдові біля міста Нікеї. За імператора Феофіла (829–842) іконоборці увірвалися до її дому, й один воїн ударив списом по образу Богородиці. З місця удару потекла кров. Щоб урятувати святиню, вдова разом із сином (майбутнім афонським іноком) опустила ікону в море. Ікона, стоячи на воді, припливла до Афону. Ченці кілька днів бачили над морем вогняний стовп, що сяяв до неба, й знайшли образ, який стояв на воді.
Після молебню благочестивий інок святий Гавриїл Грузин (пам’ять 25 липня), за велінням Богородиці, явленим йому уві сні, пішов по воді, прийняв ікону й поставив її в храмі. Але наступного дня ікона знову була знайдена не в храмі, а над воротами обителі. Так повторювалося кілька разів, доки Пресвята Діва не відкрила святому Гавриїлу Свою волю: Вона бажає бути не лише збереженою ченцями, а їхньою Хранителькою. Відтоді ікона перебуває над монастирськими воротами. Тому вона отримала назву Портаітісса — Вратарниця.