2 вересня 2026 року в Патріаршому часописі УГКЦ у місті Києві відбулася зустріч Блаженнішого Святослава з представницями Інституту фронтиру — керівницею відповідного напрямку «Демографія та міграція» Ольгою Духніч і провідною аналітикинею Роксоланою Авраменко. Центральними темами обговорення стали гострі демографічні виклики нашої країни, міграційні процеси, а також сприйняття українського етносу як транскордонної та глобальної спільноти.
Про це інформує Департамент інформації Української Греко-Католицької Церкви.
Під час заходу фахівчині Інституту фронтиру презентували Предстоятелю власне бачення того, як можна реагувати на складну ситуацію в демографічній сфері. Зокрема, йшлося про руйнівні наслідки воєнних дій та тимчасової окупації, рівень народжуваності, міграційні хвилі, довіру громадян до державних і громадських інститутів, а також перспективні зміни на ринку праці.
На переконання аналітикинь, подолання демографічної кризи потребує комплексного підходу, який базується на чотирьох ключових векторах: формування умов, за яких громадяни пов’язують особисте майбутнє з Батьківщиною; заохочення до добровільного повернення тих, хто вимушено виїхав; стимулювання народжуваності; а також залучення та інтеграція іноземних громадян. Жоден із цих чинників окремо не здатний вирішити системну проблему. Водночас надзвичайно важливим залишається загальний суспільний настрій — віра людей у завтрашній день та у процвітання держави.
Важливим акцентом доповіді стала концепція українців як транскордонної нації. Нині українство не обмежується географічними кордонами самої держави, а є розгалуженою всесвітньою спільнотою, представленою в різних куточках планети.
Блаженніший Святослав повністю підтримав цей підхід, зазначивши, що для УГКЦ така дійсність уже тривалий час є звичною частиною душпастирського служіння.
«Транскордонна нація, глобальне українство, глобальна Церква — це ті категорії, якими ми мислимо», — підкреслив очільник УГКЦ, додавши, що на сьогодні 20 із 36 церковних структур функціонують поза межами України.
Водночас Блаженніший Святослав акцентував на тому, що збереження українського коріння закордонними парафіями не суперечить їхній гостинності та відкритості. Шануючи власні традиції та спадок Київської Церкви, ці осередки залишаються відкритими для людей різних національностей, мов та вірувань.
На думку Верховного Архиєпископа, досвід Церкви також демонструє, що потенційне повернення наших співвітчизників після завершення війни не відбудеться самопливом. Особам, які роками адаптувалися до життя в інших країнах, знадобиться дієва допомога для реінтеграції в українське середовище. Паралельно держава вже зараз повинна налагоджувати міцні мости з тими українцями, котрі вирішать залишитися за кордоном назавжди.
«Мусить бути політика реінтеграції тих людей», — наголосив Предстоятель, згадавши багаторічний досвід УГКЦ у духовному супроводі трудових мігрантів, які поверталися до рідних домівок.
Окрему увагу сторони приділили ризику асиміляції української діаспори у світі. За словами Глави Церкви, релігійні осередки прагнуть бути корисними для всіх українців незалежно від хвилі еміграції, до якої вони належать. Ціла мережа шкіл, парафій, культурних і громадських ініціатив здатна надійно цементувати зв'язки між різними гілками світового українства.
Під час діалогу також порушувалося питання захисту інституту сім'ї та заохочення до народження дітей. Блаженніший Святослав зауважив, що демографічний спад неможливо подолати тиском на українські сім'ї — натомість необхідно створити соціально-економічні умови, які б дарували людям упевненість у завтрашньому дні та сміливість створювати багатодітні родини.
«Я буду радий сказати, що ми маємо перемогу України, коли наші люди матимуть відвагу народжувати в Україні. Це буде перемога. Для нас питання перемоги — це питання не тільки кордонів, не тільки територій. Це питання життя», — резюмував Глава УГКЦ.
Ще однією важливою темою стала майбутня інтеграція іноземців в українське суспільство. Блаженніший Святослав наголосив, що сучасна українська політична нація в жодному разі не може бути замкненою за етнічною ознакою.
Він зазначив, що українці сьогодні формують новий формат політичної нації — інклюзивної, яка не обмежується лише етнічними українцями, а гостинно приймає кожного, хто готовий спільно розбудовувати вільну, соборну й незалежну Українську державу. Подібна відкритість, за словами Предстоятеля, повністю відповідає християнським принципам поваги до кожної людини та суспільства загалом.
Наприкінці зустрічі учасники підтвердили обопільну зацікавленість у подальшій співпраці та розвитку суспільного обговорення демографічних перспектив України й світового українства.