Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.

Від Володимирового хрещення до відповідальності сьогодні. В Ужгороді відбулася міжконфесійна конференція

12.11.2026 10:00 • RISU
Від Володимирового хрещення до відповідальності сьогодні. В Ужгороді відбулася міжконфесійна конференція

В Ужгороді пройшла науково-практична міжконфесійна подія під назвою «Спадщина Володимирового хрещення: спільне коріння і відповідальність українських християн сьогодні».

Цю інформацію оприлюднив Департамент інформації УГКЦ, спираючись на дані Комісії УГКЦ у справах міжконфесійних та міжрелігійних відносин.

Головними організаторами заходу виступили зазначена Комісія УГКЦ, Екуменічна комісія Мукачівської єпархії, а також Інститут екуменічних студій, що діє при Українському католицькому університеті.

До участі у зібранні долучилися семінаристи Мукачівської греко-католицької єпархії, духовенство й вірники різних християнських конфесій регіону, представники місцевої влади та депутатського корпусу, науковці, викладачі та активні громадські діячі.

Зі вступним слово до присутніх звернувся єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Теодор Мацапула. Також привітали учасників голова Комісії УГКЦ з міжконфесійних та міжрелігійних відносин отець Ігор Шабан та керівник Екуменічної комісії Мукачівської єпархії отець Владислав Ігнатишин.

У фокусі уваги опинилася спадщина хрещення Русі за князювання святого Володимира Великого та її ключова роль у становленні християнської ідентичності українців.

Водночас під час дискусій в Ужгороді зробили особливий акцент на локальному контексті Закарпаття. Тут надзвичайно важливе значення має Кирило-Методіївська спадщина, яка спирається на просвітницьку діяльність святих рівноапостольних Кирила і Методія, поширення ними Євангелія та розбудову християнської культури слов'янських етносів. Через це осмислення Володимирового хрещення органічно доповнилося роздумами про цей духовний пласт, що є невіддільною частиною ідентичності краю.

Учасники підкреслили, що обидва ці історичні надбання не можна розглядати як ізольовані чи ворожі одне одному явища. Місія Кирила і Методія та хрещення за Володимира мали власні історичні передумови, проте обидві події належать до єдиного простору християнської традиції, що ґрунтується на Євангелії та апостольській вірі. Вони демонструють процес входження християнства в життя суспільств.

Ці традиції формували світогляд, культуру, просвітництво та історичну пам'ять націй. У цьому світлі спадщина князя Володимира виступає не альтернативою, а спорідненим і взаємодоповнюючим елементом спільного надбання. Подібний погляд допомагає церквам не просто вивчати минуле одна одної, а відкривати глибоку духовну близькість, котру часто нівелюють конфесійні бар'єри.

Історична пам'ять та виклики деколонізації

Значну частину часу присвятили проблематиці історичної пам'яті та її очищенню від імперського впливу. В умовах повномасштабної російсько-української війни переосмислення церковної історії стало вкрай важливим. Протягом століть російські імперські доктрини намагалися узурпувати спадщину Русі, підлаштовуючи її під власні геополітичні цілі та просуваючи міф про монопольне право рф на цю історію. Подібні наративи спотворювали факти та служили інструментом для заперечення самобутності української духовної та національної традиції.

Процес деколонізації церковної свідомості передбачає повернення до достовірних історичних джерел, критичний аналіз нав'язаних шаблонів і здатність осмислювати християнське минуле крізь призму власних національних інтересів. Це зовсім не означає відмежування від загальнохристиянського контексту чи знецінення спадщини інших народів. Навпаки, глибоке розуміння власного минулого дозволяє вести рівноправний діалог на принципах взаємної поваги, вільний від ідеологічного тиску.

Модератором основної частини конференції виступив директор Інституту екуменічних студій УКУ отець Роман Фігас.

Наукова програма включала богословські, історичні та культурні доповіді, які представили проректор Українського католицького університету Олег Турій, науковець Інституту екуменічних студій Едуард Бердник, а також історики — професор Юрій Офіцинський та отець-доктор Василь Підгірський.

Основні напрями дискусій

Християнські витоки та ідентичність

Присутні проаналізували значення місії святих Кирила і Методія та Володимирового хрещення. Експерти обговорили, яким чином євангельське слово впливало на формування духовності та культури народів у різні епохи.

Спільне надбання проти монополії

Дискутували про те, як православні, греко-католики, римо-католики та протестанти можуть знаходити спільні точки дотику у своїй історії. Наголошувалося, що спадщина Київського християнства не може бути предметом монополізації якоюсь однією конфесією задля доведення власної винятковості. Історія є ширшою за сучасні церковні кордони та має служити зближенню, а не роз'єднанню.

Деколонізація церковних наративів

Учасники розглянули вплив російської імперської пропаганди на трактування історії Русі. Наголошувалося на необхідності долати як зовнішні імперські міфи, так і внутрішню спокусу конфесійного ексклютивізму заради чесного та рівноправного міжцерковного діалогу.

Відповідальність перед сучасністю

У реаліях російсько-української війни постало питання практичного застосування спільного духовного коріння. Йшлося про життєву потребу зміцнювати міжцерковну взаємодію, плекати суспільну єдність та спільно протистояти викликам, перед якими постала сучасна Україна.

← Всі новини