Лондонський музей Вікторії та Альберта оновив інформаційні таблички до артефактів, пов’язаних із Києво-Печерською лаврою. Тепер ці предмети не позиціюють як спадщину «Російської імперії», а згадки про нібито передачу їх у дар імператриці Катерині II були виправлені або повністю вилучені. Цей крок став значним досягненням у справі правдивого представлення української культурної надбання за кордоном.
Про це повідомляє Life.kyiv.ua.
Оновлення стосуються музейних етикеток на експозиції, де британці можуть оглянути сакральні святині з фондів Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Українські фахівці звернули увагу на хибні дані в анотаціях і надали детальні пояснення щодо історично-мистецького походження цих речей.
Раніше в описах окремих експонатів артикулювався їхній прямий зв'язок із Російською імперією. Подібна подача матеріалу фактично нівелювала українське коріння артефактів, географію їх створення та установи, для яких вони створювалися. Окремою тезою зазначалося, що певні речі нібито піднесли в подарунок Катерині II.
Українські науковці роз'яснили, що ім'я імператриці стосувалося виключно епохи створення експонатів. Тобто хронологічні рамки правління монархині зовсім не означають, що сакральні реліквії створювалися для її особистих потреб чи були їй подаровані.
Глибше вивчення історії речей підтвердило: їх створили вітчизняні майстри спеціально для Києво-Печерської лаври. Процес виготовлення оплачували українські ктитори — меценати, які опікувалися храмами та обителями. Саме цей фактор є визначальним для розуміння справжньої ідентичності реліквій.
Завдяки зверненню української делегації музейна інституція переписала супровідні тексти. Поправка в етикетках дозволяє правдиво висвітлювати історію вітчизняного мистецтва, уникаючи колоніальних штампів та узагальнень.
Йдеться про набагато більше, ніж просто редагування кількох слів. Музейна анотація формує в оглядачів розуміння нації, держави, духовної традиції та культурного простору, де народився певний витвір. Якщо українські скарби розглядаються виключно крізь призму імперської оптики, їхня справжня вага стирається.
Корекція описів є частиною глобального тренду на деколонізацію музейних фондів. Головна мета — переглянути застарілі трактування, верифікувати походження експонатів та повернути їм автентичний національний, географічний та культурний контекст. Для України це має критичне значення, адже віками її мистецтво часто подавалося як придатковий елемент російської культури.
Експерти наголошують: імперські структури могли тимчасово володіти українськими пам'ятками, транспортувати їх чи каталогізувати у власній системі координат, проте це не скасовує факту їхнього створення в Україні. Київські храми, наші майстри та благодійники, що інвестували в ці проєкти, є невіддільною частиною історії даних об'єктів.
Правильна атрибуція також критично важлива для захисту культурного фонду. Чіткіша фіксація походження полегшує ідентифікацію зв'язків предмета з конкретною установою чи державою. Це вкрай необхідно під час міжнародних виставок, наукових студій та перемовин про потенційне повернення цінностей.
Українська держава прагне, аби по завершенні війни ці пам'ятки повернулися до Києва. Натепер цьому заважають правові нюанси та регламенти, на яких експонати перебувають у Великій Британії. Водночас Україна вже сьогодні веде роботу задля того, щоб її надбання в міжнародних музеях експонувалося об'єктивно й без імперських викривлень.
Кейс із лондонськими музейними етикетками демонструє важливість фахового діалогу та наполегливої праці з архівами. Одна виправлена довідка здатна трансформувати сприйняття всього зібрання. У ситуації з Лаврою йдеться про відновлення українського голосу в розповіді про реліквії, які століттями складали основу духовного й культурного буття Києва.
Виставка «Сакральні скарби з Києва» розпочала роботу в музеї Вікторії та Альберта 14 вересня. Експозиція налічує сім унікальних предметів із фондової збірки Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Це перша масова презентація подібного рівня у Великій Британії, яка відкриває світовій громадськості українське сакральне мистецтво.