Уряд України ухвалив коригування до постанови, що регулює процедуру надання культових будівель державної та комунальної власності у безоплатне користування релігійним об'єднанням.
Як передає Укрінформ, відповідну інформацію оприлюднило Міністерство культури України, яке й виступило розробником цього проєкту.
Головна мета нововведень полягає в тому, щоб законодавчо закріпити право на часово обмежене використання пам'яток культурного значення для здійснення молебнів, обрядів та інших духовних практик.
Це стосується споруд, які вимагають специфічних умов утримання та експлуатації, або ж тих, що експлуатуються спільно як вірянами, так і культурними установами.
Нові умови та графіки користування святинями
Згідно з урядовою постановою, тепер можна буде підписувати договори безоплатного користування (позички), завдяки яким релігійні структури зможуть заходити до сакральних об'єктів у чітко обумовлені години за узгодженим розкладом.
Такий розклад може охоплювати час для літургій, ритуалів, процесій, спільних молитов та інших духовних зібрань.
При цьому споруда не закріплюється за релігійною громадою на постійній основі. Відповідальність за збереження пам'ятки в належному стані покладається на заклад культури, який також зможе користуватися нею впродовж часу, вільрному від богослужінь.
Запроваджений механізм не є орендою, а базується виключно на принципі розподілу часу доступу до будівлі.
Ключові деталі оновленого порядку
Окрім іншого, затверджена постанова передбачає такі норми:
Культові споруди передаються релігійним інституціям за договором позички з урахуванням специфіки — виключно у години, прописані у графіку служінь. При цьому немає потреби обов'язково укладати договір страхування чи складати акт приймання-передачі, проте умови передачі чітко визначаються.
Експонати та музейні цінності, що входять до державної частини Музейного фонду України, надаються на тимчасове зберігання згідно з правилами, встановленими для Музейного фонду України.
До угоди дозволяється включати пункти про компенсацію витрат на комунальні послуги та охорону, якщо будівля охороняється державою.
Чому виникла необхідність змін
Як пояснили у відомстві, потреба у створенні такої схеми виникла через те, що чимало храмів і молитовних будівель мають статус пам'яток культурної спадщини. Через свій особливий статус вони не можуть повноцінно працювати як постійні релігійні установи.
Водночас вірянам необхідний доступ до таких архітектурних пам'яток для проведення служінь та релігійних обрядів.
Новий формат покликаний задовольнити запити вірян, не порушуючи при цьому загального режиму збереження пам'яток архітектури.
Часто релігійні громади не володіють достатніми фінансовими ресурсами для утримання старовинних будівель, їх реставрації та захисту від руйнування, через що передача об'єкта в безстрокове безоплатне володіння стає проблематичною.
Погодинний же формат дозволяє успішно поєднати релігійну діяльність із найважливішим завданням — збереженням національної культурної спадщини.