Юридичний відділ Української Православної Церкви висловив глибоке занепокоєння через численні процедурні порушення, які супроводжували розгляд судової справи стосовно священних споруд Верхньої Лаври, та анонсував подачу касації.
Хронологія подій та позиція УПЦ
Днем 12 листопада 2026 року Північний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу, подану Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (чоловічим монастирем) УПЦ. Предметом спору було усунення перешкод у законному користуванні Успенським собором, а також Трапезною церквою разом із Трапезною палатою. Представники монастиря заявили про намір обов'язково оскаржити цю ухвалу у Верховному Суді.
За твердженнями захисту Монастиря, процес відбувався з помітними порушеннями процесуальних норм. Зокрема, далеко не всі залучені до справи учасники, серед яких і ченці в статусі третіх осіб, отримали належні сповіщення про дату та час засідання. Судді витратили всього близько п'яти хвилин на вивчення величезних матеріалів справи, що налічують 30 томів та приблизно 7500 аркушів. При цьому представникам ченців виділяли лише по одній хвилині на обґрунтування офіційних письмових клопотань.
Процесуальні труднощі під час засідання
Окрім цього, судова колегія відмовилася відкладати розгляд, щоб дати сторонам можливість належним чином підготуватися до судових дебатів. Монастирським адвокатам не дали повноцінно виголосити аргументи для відводу суддівського складу, перш ніж ухвалити рішення про відхилення цього клопотання.
У Юридичному відділі УПЦ акцентували увагу на тому, що під час слухань опонентів та представників монастиря постійно перебивали, а в залі лунали образливі висловлювання від слухачів, на які головуючі суду закривали очі та ніяк не реагували попри скарги.
Юристи наголосили, що кожен учасник судового процесу має гарантоване законом право бути почутим, досліджувати докази та отримувати об'єктивну правову оцінку своїх аргументів, а не формальну.
Подальші плани та правозахисна позиція
Окремо представники УПЦ назвали передчасними заяви чиновників державних органів про те, що цей судовий спір нібито повністю вичерпано. Як тільки команда Монастиря отримає на руки повний текст постанови, вони детально вивчать її мотивувальну частину та сформують касаційну скаргу до Верховного Суду.
У відомстві наголосили, що апеляційна інстанція зовсім не означає завершення всіх законних механізмів захисту в суді. Доступ до святинь Києво-Печерської лаври повинен ґрунтуватися виключно на букви закону та враховувати міжнародні стандарти дотримання прав людини, закріплені Україною.
В УПЦ підсумували, що ані конфесійна приналежність сторін, ані суспільно-політична ситуація в країні не повинні впливати на фундаментальні принципи свободи совісті, рівності перед законом та права на справедливий судовий захист. Державна форма власності на будівлі не знімає з чиновників обов'язку дотримуватися Конституції, міжнародних норм та договірних угод. Захищати права братії та обителі планують усіма доступними національними й міжнародними правовими інструментами.