Сумна звістка з Норвегії
Сьогодні король Норвегії Харальд V пішов із життя. Митрополит Православної церкви України Євстратій (Зоря) висловив глибокі співчуття норвезькому народу та всім друзям України в цій північній країні.
Особисті спогади архієрея
На своїй сторінці у Facebook представник ПЦУ розповів, що минулого жовтня у складі делегації Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій мав нагоду особисто поспілкуватися з монаршою родиною Норвегії, охарактеризувавши їх як надзвичайно доброзичливих та гідних людей.
За словами архієрея, під час розмови монархи згадували Другу світову війну, нацистську окупацію Норвегії, рух опору, а також звільнення, повернення додому та відбудову країни. Євстратій (Зоря) підкреслив, що відчував щире бажання королівської родини, аби український народ здобув свободу, переміг агресора та повернув мир.
Деталі прощання з монархом
Як інформує Радіо Свобода, про кончину короля стало відомо вранці 28 серпня завдяки офіційним повідомленням королівського палацу та норвезького парламенту — Стортингу. Монарху було 89 років.
Після відходу з життя британської королеви Єлизавети II саме Харальд мав найтриваліший термін правління серед європейських монархів — він посів престол у 1991 році.
Згідно з даними палацу, смерть настала о 6:35 за місцевим часом у шпиталі міста Осло. Останніми днями здоров'я монарха різко погіршилося. Протягом останньої доби біля лікарні збиралися небайдужі громадяни, а родичі відвідали короля.
Життєвий шлях короля Гаральда V
Харальд V з'явився на світ у 1937 році. У трирічному віці майбутній правитель разом із родиною був змушений покинути батьківщину через вторгнення нацистської Німеччини. Його дід, король Гокон VII, очолював уряд у вигнанні та разом із сім'єю повернувся додому після перемоги над ворогом.
У 1960-х роках принц професійно займався вітрильним спортом та брав участь в Олімпійських іграх. Офіційний вступ на норвезький престол відбувся 17 січня 1991 року.
У суспільстві монарх користувався величезним авторитетом: норвежці лагідно називали його «дідусем» та «народним королем». Його повноваження носили здебільшого церемоніальний характер, слугуючи символом національної єдності.
Наступним королем Норвегії буде син покійного монарха — кронпринц Гокон.