На Хмельниччині через суттєве зниження рівня води у Дністрі та його притоці Жван на поверхню винирнув кам'яний цоколь церкви Святого Івана Богослова. Цей храм колись розташовувався у населеному пункті Кривчани, який пішов під воду під час зведення Дністровської ГЕС.
Як зазначає «Главком», руїни культової споруди стали доступними для огляду вперше за приблизно 45 років.
Церква проіснувала тут кілька століть, хоча її неодноразово реконструювали. Архівні церковні папери фіксують наявність храму в Кривчанах (які входили до парафії села Лисківці) ще у 1725 році.
Фінальний варіант святині був зведений із дерева та мав хрестоподібну форму. Йому вдалося встояти у 1930-ті роки, коли радянський режим масово руйнував релігійні об'єкти.
Впродовж 1960–1970-х років храм закрили, пристосувавши під господарське приміщення для зберігання зерна чи товарів. У такому вигляді він функціонував аж до початку робіт із підготовки території до затоплення.
У проміжку між кінцем 1970-х і початком 1980-х років, у ході будівництва Дністровської гідроелектростанції, дерев'яну конструкцію демонтували. Натомість кам'яний фундамент залишився на дні.
Сьогодні ж через мілкий Дністер абриси давнього храму знову видніються над водою. Унікальні світлини руїн вдалося зробити фотографу Ельдару Сарахману.
Обміління Дністра відкриває приховані історією артефакти
Варто нагадати, що раніше через зниження рівня води у Дністрі оголилися стародавні археологічні об'єкти затопленого села Кормань. Тоді фахівці знайшли залишки жител пращурів, уламки керамічного посуду різних епох, кістки мамонта та артефакти доби середньовіччя.
Крім того, на Хмельниччині через загальне збіднення водойм на воді з'явився німецький міст періоду окупації. Цю переправу через річку Ушицю було затоплено після появи Дністровської ГЕС, і раніше роздивитися її мали змогу лише дайвери.