Російські загарбники цілеспрямовано знищують релігійне життя на захопленому півострові, застосовуючи сфабриковані справи, каральні рейди, масові затримання та жорсткий психологічний тиск на вірян. Аналіз показує, що станом на червень 2026 року кількість релігійних об'єднань у регіоні зменшилася майже вдвічі, якщо порівнювати з 2014 роком. Найбільш масштабними залишаються переслідування кримськотатарського населення у межах «справи Хізб ут-Тахрір», де у неволі перебувають 116 осіб.
Такі дані наводяться у дослідженні Кримськотатарського Ресурсного Центру (КРЦ) під назвою «Свобода віросповідання під окупацією: переслідування релігійних громад у Криму та на окупованих територіях Херсонської й Запорізької областей, як захистити незаконно ув'язнених». Офіційна презентація документа відбулася 5 листопада, про що повідомляє Суспільне.Крим.
За інформацією правозахисних організацій, удару зазнають представники різних конфесій, зокрема «Хізб ут-Тахрір», «Свідки Єгови», «Джамаат Табліг», а також громади Православної Церкви України та баптистів. Зокрема, у «справі Хізб ут-Тахрір» уже винесено 99 судових вироків із подальшим відбуванням покарання у російських виправних колоніях, а ще 18 людей досі утримують у слідчих ізоляторах. Серед засуджених за цією статтею 96 є кримськими татарами.
Експерти КРЦ зазначають, що каральні органи РФ масово використовують статтю 205.5 КК РФ («організація діяльності терористичної організації» або участь у ній), яка передбачає ув'язнення аж до довічного терміну. Крім того, окупанти вдаються до застосування статті 282.2 КК РФ («екстремістська організація») та статті 278 КК РФ («замах на насильницьке захоплення влади»).
Правозахисники акцентують на тому, що жодного з фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» досі не вдалося повернути в рамках обмінних процесів. Лише восьмеро бранців вийшли на свободу після закінчення термінів незаконного ув'язнення, проте вони й надалі змушені жити під жорстким адміністративним наглядом та обмеженнями з боку окупантів.
Ба більше, щонайменше десятеро політв'язнів із числа фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» є людьми похилого віку. У цьому списку значаться Сейтяга Аббозов, Сервет Газієв, Азамат Еюпов, Ремзі Куртнезіров, Зекір'я Муратов та Енвер Омеров.
Згідно зі звітом, за весь період окупації російські силовики здійснили 22 хвилі масових облав та затримань кримських татар, остання з яких була зафіксована у лютому 2026 року.
Репресивна машина б'є не лише по самих обвинувачених, а й зачіпає їхні родини, адвокатів, незалежних журналістів та правозахисників. Жертвами так званих «сімейних репресій» стали щонайменше 11 родин. Крім того, кримінального переслідування зазнали 12 кримських громадянських журналістів.
Окрему увагу в документі приділено бранцям Кремля, які мають тяжкі хронічні недуги. Попри наявність медичних підстав для звільнення через стан здоров'я, кримських татар Ленура Халілова та Олександра Сізікова знову запроторили за ґрати. Трагічним нагадуванням про умови утримання стала смерть кримського політв'язня Джеміля Гафарова у російському СІЗО у 2023 році.
Правозахисні органи фіксують цілеспрямований тиск на мусульманські громади. Нагарбники регулярно влаштовують облави в мечетях під час п'ятничних богослужінь, масово перевіряють документи, силоміць збирають біометричні дані та проводять допити. Паралельно з цим відбувається ліквідація незалежних мусульманських навчальних закладів, натомість контрольовані окупантами релігійні структури активно залучаються до пропаганди та підтримки мобілізації до лав армії РФ.
Хвиля переслідувань не оминає і представників «Свідків Єгови». За підрахунками КРЦ, у межах цього переслідування постраждало 39 громадян, із яких дев'ятеро перебувають у колоніях, а шістьох уже звільнено.
Системного нищення зазнає і Православна церква України. Автори звіту наголошують, що після захоплення півострова російська влада масово відбирала українські храми, блокувала роботу парафій та привласнювала церковне майно. Зокрема, у 2024 році окупанти повністю знищили храм ПЦУ в Євпаторії та опечатали святиню «Воскресіння Христового» у селищі Біюк-Онлар.
У Центрі підкреслюють, що останніми роками в Криму наголошується на посиленні тенденцій релігійної асиміляції, знищенні мусульманської культурної спадщини, а арешти та тиск тепер стосуються навіть адвокатів і активістів, які намагаються фіксувати порушення прав людини.
Довідково: «Хізб ут-Тахрір» — це ісламська політична партія. У РФ у 2003 році її внесли до переліку терористичних організацій, після чого почалися переслідування її прихильників. Учасникам інкримінують «антиконституційну діяльність» та плани зі створення так званого «всесвітнього халіфату». Після окупації Криму у 2014 році російське законодавство поширили на український півострів, почавши звинувачувати місцевих мусульман у причетності до цієї організації з метою посилення тиску на незгодних із окупацією кримських татар.