В Італії на 90-му році земного буття зупинилося серце відомого ватиканського дипломата, який протягом 1992–1999 років керував Апостольською нунціатурою в незалежній Україні. Цей видатний релігійний діяч не лише заклав основу для офіційних дипломатичних відносин між українською столицею та Ватиканом, а й долучився до створення сучасної Мукачівської дієцезії Римо-Католицької Церкви на нашій землі.
Цю сумну звістку оприлюднив пресцентр Секретаріату Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви.
Антоніо Франко з'явився на світ у населеному пункті Пульянелло (провінція Беневенто) 24 березня 1937 року. Священиче служіння він розпочав 10 липня 1960 року після успішного завершення курсів з теології та канонічного права. У 1972 році він розпочав свою дипломатичну місію при Святі Престолі, представляючи Папу Римського в Болівії, Ірані, Франції, а також у представництві при ООН у Нью-Йорку. У період із 1988 по 1992 рік його діяльність була пов'язана з Радою громадських справ Церкви, яка сьогодні функціонує як Відділ у справах стосунків із державами та міжнародними організаціями.
Рішенням святого Папи Івана Павла II від 28 березня 1992 року монсеньйор Франко отримав статус першого Апостольського нунція в Україні та став титулярним архиєпископом Галли. Особисту єпископську хіротонію він прийняв 26 квітня того ж року. Офіційне вручення вірчих грамот тодішньому очільнику Української держави відбулося 19 серпня 1992 року. Крім того, з 14 серпня 1993 року до 7 жовтня 1997 року він керував новоутвореною Апостольською адміністратурою Закарпаття, яка нині функціонує як Мукачівська дієцезія.
Упродовж 1990-х років завдяки активним дипломатичним контактам та зустрічам було підґрунтя для повноцінного дипломатичного діалогу та майбутнього візиту Папи Римського до України, що відбувся у 2001 році. Архиєпископ Франко стояв біля витоків цього процесу, хоча сам візит Понтифіка припав на період каденції його наступника.
Згодом, 6 квітня 1999 року, єрарха призначили папським представником на Філіппінах. 21 січня 2006 року він обійняв посаду Апостольського нунція в Ізраїлі та на Кіпрі, а також виконував обов'язки Апостольського делегата в Єрусалимі й Палестині, де прослужив до виходу на заслужений відпочинок 17 серпня 2012 року.