Російську православну церкву більше не виходить сприймати виключно як релігійну структуру, що функціонує автономно від влади. На сьогоднішній день вона перетворилася на ключовий елемент ідеологічного та політичного апарату РФ.
Про це у своїй публікації наголосив посол України в Кенії Юрій Токар, про що інформує видання «Україна Православна», спираючись на матеріали «The Standard».
Журналісти розповіли трагічну історію 31-річного кенійця Чарльза Вайтака Вангарі. У листопаді 2025 року він вирушив до Російської Федерації, а вже наприкінці грудня загинув на передовій. Рідні чоловіка, які мешкають у населеному пункті Мукурвеїні (округ Ньєрі), дізналися про його загибель наприкінці січня та згодом провели церемонію прощання без труни.
Такі правозахисні об'єднання, як Кенійська правозахисна комісія (KHRC) та «Vocal Africa», пов'язують цей випадок вербування з діяльністю РПЦ, яка нарощує свій вплив у регіоні. Мати покійного Бібіана Вайтака зауважила, що не має прямих претензій до церкви, проте саме представник цієї релігійної структури запропонував її синові працевлаштування в Росії.
Коментуючи цей інцидент, український дипломат Юрій Токар підкреслив: «Ми повинні пам’ятати, що керівництво РПЦ говорить про загарбницьку війну Росії проти України. Православне духовенство благословляло війська та військову техніку, які використовувалися під час нападів на українські міста, будинки та лікарні, вбиваючи мирних жителів, зокрема жінок та дітей. Коли інституція надає релігійне та ідеологічне виправдання загарбницькій війні, благословляє інструменти, які використовуються для її ведення, і водночас розширює свої мережі за кордоном, цілком законно запитати, де закінчується пастирська діяльність і починається проекція інтересів російської держави».
Посол звернув увагу на те, що на основі українського досвіду стає очевидним: РПЦ більше не є незалежною релігійною організацією. Вона стала невіддільною складовою кремлівської політичної машини. Ця структура виправдовує агресію РФ проти України, просуває державні тези за кордоном та виступає додатковим інструментом експансії разом із традиційними дипломатичними й інформаційними каналами на африканському континенті.
«Враховуючи масштаби вербувальних зусиль Росії та ширшу роль РПЦ у структурі російського впливу, будь-які достовірні ознаки (йдеться про вербування кенійців – ред.) заслуговують на пильну увагу. Я впевнений, що компетентні органи Кенії вже уважно вивчають усі відповідні аспекти цих вербувальних мереж», – підсумував український посол.