Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.

Спаський собор у Чернігові вже три роки закритий для вірян: храм використовують не за призначенням

20.08.2026 11:01 УПЦ (church.ua)
Спаський собор у Чернігові вже три роки закритий для вірян: храм використовують не за призначенням

Вже третій рік поспіль законна релігійна громада Спасо-Преображенського собору в Чернігові не має змоги зустріти свято Преображення Господнього у рідних стінах. Натомість древня святиня перетворилася на майданчик для проведення світських заходів і концертів.

Нагадаємо, що 5 жовтня 2023 року представники комісії Міністерства культури опечатали шість релігійних об'єктів у місті, серед яких був і Спасо-Преображенський собор. Через це віряни Української Православної Церкви втратили будь-який доступ до храму.

Тоді ж зазначена комісія охарактеризувала стан Спасо-Преображенського, а також Троїцького та Успенського соборів, якими користувалася УПЦ, як незадовільний. У мінкульті запевняли, що ці споруди гостро потребують проведення масштабних ремонтно-реставраційних робіт.

Проте, незважаючи на ці заяви та передачу пам'ятки на баланс державного заповідника, сьогодні пріоритетом стало саме музейне використання будівлі.

Втім, діяльність нових розпорядників не обмежується лише екскурсіями. Зокрема, у Спаському соборі нещодавно влаштували концерти під гітару просто біля вівтаря. Минулого літа стався ще один резонансний випадок, коли співробітники чернігівського музею провели жінок безпосередньо у вівтарну частину цього стародавнього храму. Крім того, у Свято-Троїцькому соборі місцеві артисти танцювали просто перед святими мощами.

Показовим є те, що у стінах Спаського собору не проводяться навіть богослужіння за новим стилем, що остаточно перетворює сакральну споруду на звичайний світський об'єкт.

Водночас у суспільстві та мережі активно обговорюють руйнацію інших архітектурних пам'яток, до яких у мінкульту чомусь не доходить очманіння і куди не спрямовують профільні комісії.

Віряни в Україні розцінюють подібне ставлення як зневагу до духовного та історичного значення вікових святинь, а також як пряму образу власних релігійних почуттів.

← Всі новини