Сьогодні Служба військового капеланства охоплює всі різновиди та роди військ українських Сил оборони. Водночас рівень укомплектованості штатних одиниць військових священників у лавах Збройних сил України сягає 61%.
Такі дані оприлюднили спікери під час брифінгу в інформагентстві Укрінформ, присвяченого темі «Актуальний стан та перспективи розвитку Служби військового капеланства у Збройних силах України».
Полковник Олександр Вовкотеча, який очолює Службу військового капеланства ЗСУ, нагадав, що відомство офіційно розпочало свою роботу 6 вересня 2022 року. Це сталося на виконання положень профільного закону України, а також спільної директиви, виданої Міністерством оборони та Головнокомандувачем ЗСУ.
«Головною метою діяльності служби військового капеланства є задоволення релігійно-духовних потреб наших захисників, працівників Збройних сил України та членів їхніх родин», — підкреслив Вовкотеча.
Він окреслив базові принципи роботи структури: гарантування конституційного права кожного військовослужбовця й працівника на свободу віросповідання та світогляду, рівні умови для представників усіх конфесій у ЗСУ, толерантне ставлення капеланів до інших релігійних громад, заборона на нав'язування релігійних чи інших поглядів, а також пріоритет бойової підготовки під час організації духовно-просвітницьких заходів.
Керівник служби зазначив, що організаційна структура охоплює всі роди та види військ української армії.
До складу Служби військового капеланства входять чотири структурні підрозділи: організаційно-плановий відділ, відділ організації роботи капеланів, відділ з питань підготовки кадрів, а також відділ взаємодії з релігійними організаціями.
Навчання майбутніх капеланів для Збройних сил України організоване як на вітчизняній базі — у стінах Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, так і за кордоном.
Зокрема, у період з 2023 по 2026 рік спеціалізовану підготовку в Київському національному університеті здобули понад 300 капеланів. Крім того, поточного року на базі цього ж інституту навчаються представники Державної прикордонної служби. За межами України починаючи з 2023 року фахову підготовку пройшли понад 200 капеланів. За словами Вовкотечі, йдеться не лише про теорію і практику, а й про повноцінний обмін досвідом.
Окрім самих священників, у ЗСУ готують і помічників військових капеланів, які відіграють важливу роль у цій структурі.
«Як відомо, наш військовий капелан не має права носити та застосовувати зброю чи боєприпаси. Помічник капелана якраз є тією особою, яка супроводжує та забезпечує безпеку священника. Саме тому у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка також готують таких помічників. Освітня програма базується на двох ключових блоках. Перший — фахова підготовка, що пояснює специфіку роботи капелана та роль помічника у його діяльності. Другий — психологічна підготовка, аби помічники розуміли специфіку військовослужбовців, із якими доводиться працювати, і могли надати необхідну підтримку», — розповів Олександр Вовкотеча.
Він також презентував стратегічний план розвитку служби, який базується на трьох головних векторах: впровадженні єдиної оновленої програми навчання, поширенні капеланської служби на кожну окрему військову частину на всіх рівнях, а також на розгортанні рекрутингу духовенства і формуванні кадрового резерву.
Під час заходу громадськості також показали концептуальний ескіз майбутнього міжконфесійного духовного центру, який планують звести в Києві для потреб військовослужбовців.
Своєю чергою майор Леонтій Никитенко, який очолює відділ організації діяльності військових капеланів ЗСУ, повідомив актуальні цифри щодо заповнення штатних посад.
«Протягом 2023–2026 років наш відділ забезпечив супровід призначення на офіцерські посади у капеланській службі понад 400 осіб. На сьогодні служба укомплектована військовими капеланами більш ніж на 60%», — заявив Никитенко.