Український інститут національної пам'яті має намір організувати пошукові заходи на площі Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» у 2026 році.
Як інформує Укрінформ, про це повідомив очільник УІНП Олександр Алфьоров під час проведення наукової конференції під назвою “Биківнянський злочин: механізм убивства, виконавці, жертви, комеморіація”.
«Маємо надію, що наші задуми втіляться в життя, і вже цього року нам вдасться здійснити пошукові роботи на просторах Биківнянського заповідника. Безумовно, це непросто, проте ми зобов'язані вшанувати пам'ять наших співвітчизників, які знайшли там вічний спочинок — точніше, не шукаючи його, знайшли. І на поточний рік ми це запланували, відшукаємо кошти та після тривалої перерви знову розгорнемо ті пласти землі, що досі зберігають безліч загадок», — зазначив Алфьоров.
Він акцентував увагу на критичній необхідності продовжувати вивчення поховань жертв комуністичних репресій, берегти історичну пам'ять та надавати допомогу інституціям, які досліджують злочини тоталітарного ладу.
Алфьоров також акцентував, що вивчення злочинів радянського періоду відіграє вагому роль для розуміння нинішньої російської агресії проти України, а також для донесення до світової спільноти інформації про безперервність каральної політики Росії.
Варто нагадати, що Биківнянське кладовище жертв сталінських переслідувань є одним із найбільших в Україні. Починаючи з весни 1937 року і аж до 1941 року, практично щоночі сюди доправляли тіла людей, розстріляних у катівнях київських в’язниць НКВС, аби таємно поховати їх у Биківнянському лісі. Точна кількість жертв, похованих у цьому місці, досі не з'ясована остаточно, проте, на переконання дослідників, вона може досягати 100 тисяч людей.
Згідно з інформацією, яку опрацювали фахівці Галузевого державного архіву СБУ разом із Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили», на сьогоднішній день вдалося ідентифікувати імена понад 18,5 тисячі громадян, похованих у Биківні. Наукові розвідки тривають і надалі.