У Білорусі внаслідок обов'язкової перереєстрації зафіксовано примусове закриття щонайменше 35 релігійних об'єднань лише в Брестській та Могильовській областях. Здебільшого під удар потрапили протестантські спільноти. Одночасно правозахисні організації інформують про 25 підтверджених християн-політв’язнів, нові хвилі тиску на вірян за так званими «екстремістськими» звинуваченнями, а також про триваючі спроби конфіскації та продажу майна католицького священника.
Цю інформацію містить вересневий огляд проєкту «Церква і політична криза в Білорусі», який документує факти тиску на духовенство та вірян, обмеження свободи віросповідання, а також реакцію міжнародної спільноти, про що повідомляє видання «Слово про слово».
Масове закриття релігійних громад після перереєстрації
Головною тенденцією стало масове припинення діяльності релігійних структур після проходження обов'язкової процедури перереєстрації.
Згідно з відомостями аналітичної платформи Lawtrend, на які посилаються автори звіту, обласні суди ухвалили рішення про примусову ліквідацію мінімум 35 релігійних організацій у Брестській та Могильовській регіонах у період із грудня 2025 року по липень 2026 року.
Переважна більшість ліквідованих структур належала до протестантського спрямування.
Із загальної кількості у 35 організацій 20 функціонували на Могильовщині, а 15 — на Брестщині.
Структура закритих протестантських церков виглядає наступним чином:
8 п’ятидесятницьких громад;
7 баптистських;
3 громади християн повного Євангелія;
2 лютеранські.
Окрім них, офіційного статусу були позбавлені шість православних парафій, три греко-католицькі та дві римо-католицькі громади.
Також до цього переліку потрапили юдейська та Вірменська апостольська громади, спільнота Церкви Христової та представництво Міжнародного товариства свідомості Крішни.
Отже, наслідки перереєстрації торкнулися багатьох конфесій, хоча кількісно переважають саме протестанти.
Переслідування вірян за «екстремістськими» статтями
Ще одним інструментом тиску державні органи використовують законодавство про боротьбу з «екстремізмом».
На думку аналітиків проєкту, тенденція визнання «екстремістськими» незалежних медіаресурсів, сайтів, Telegram-каналів, сторінок у соцмережах та протестної атрибутики систематично зачіпає і релігійних діячів. Експерти розцінюють це як інструмент обмеження свободи слова та тиску на церковне середовище.
Так, 25 вересня суд Полоцька та Полоцького району оголосив «екстремістською продукцією» сторінку у Facebook Катерини Євченко, котра мешкає та працює в Санкт-Петербурзі й періодично коментувала білоруські події.
У публічних матеріалах не уточнюється, які саме дописи стали підставою для такого рішення.
Євченко є однією з засновниць петербурзького Центру допомоги біженцям при православній громаді Святої Трійці апостольської традиції. Спільно з архієпископом і правозахисником Григорієм Міхновим-Вайтенком вона надавала медичну та психологічну підтримку людям, які вимушено покинули Україну.
Ситуація з політв’язнями-християнами
Станом на кінець вересня правозахисникам було відомо про 25 християн, яких офіційно зараховують до політичних в’язнів.
Окремо ведеться статистика колишніх політв'язнів — наразі до цього списку внесено щонайменше 68 християн, причому інформація про деякі випадки переслідування з'явилася лише після їхнього звільнення або внесення до «екстремістських» переліків.
Водночас протягом вересня відбулися певні звільнення.
16 вересня в результаті чергового раунду переговорів між офіційним Мінськом і спецпосланником США Джоном Коулом на свободу вийшли 25 осіб, яких правозахисники кваліфікують як політв’язнів.
Серед них — двоє представників православного духовенства/вірян та один євангельський християнин. Одразу після звільнення їх вивезли за межі території Білорусі.
Конфіскація майна католицького священника
Окремий розділ моніторингу присвячений обставинам навколо католицького священника Генріха Околотовича, якого раніше випустили завдяки посередництву Ватикану, після чого він виїхав із країни.
Священнослужителя засудили за статтею про «державну зраду» до 11 років ув'язнення та зобов'язали сплатити величезну компенсацію у розмірі близько мільйона євро.
Незважаючи на звільнення за межами Білорусі, державні органи продовжують намагатися конфіскувати та продати його майно для покриття призначеного судом боргу.
У вересні на чергові торги виставили старовинну ікону «Воскресіння Христа від гробу», створену у другій половині — наприкінці XVIII століття.
Це була вже третя спроба продати артефакт. Стартову ціну в 4 тисячі білоруських рублів після попередніх невдалих аукціонів знизили до 2,4 тисячі, проте покупця знову не знайшлося.
Аналогічно не вдалося реалізувати автомобіль Volkswagen Transporter 2007 року випуску, що належав отцю Генріху.
Тривають і спроби продати земельну ділянку Околотовича площею 0,12 гектара в дереві Нова Миш Барановицького району. На жовтень призначили вже шостий аукціон, встановивши початкову вартість на рівні 6 600 білоруських рублів.
За даними ресурсу «Християнська візія», місцеві мешканці активно відучують потенційних покупців від купівлі цієї землі, закликаючи: «це гріх — брати чуже».
Міжнародна реакція та обговорення проблеми релігійних свобод
Тема дотримання прав вірян у Білорусі у вересні неодноразово піднімалася на міжнародній арені.
2 вересня білоруський журналіст і колишній політв'язень Анджей Почобут зустрівся з Папою Левом XIV.
Почобут розповів, що попросив у понтифика благословення для своєї родини та всієї Білорусі, а згодом провів зустріч із держсекретарем Ватикану з питань відносин із державами архієпископом Полом Галлахером, із яким обговорив становище білоруських католиків.
Він звернувся до західних католиків із закликом не забувати про священників і мирян, які продовжують перебувати в білоруських в'язнях.
«Я сподіваюся, люди пам’ятатимуть про долю священників і мирян-католиків, які зараз страждають у в’язниці, і своїми молитвами покажуть, що їм не байдуже», — наголосив Почобут.
4 вересня стан справ у Білорусі обговорювала з архієпископом Галлахером і білоруська журналістка Ганна Любакова.
Вона акцентувала увагу на тому, що паралельно зi звільненням окремих католицьких священнослужителів у країні відбуваються нові затримання. За її словами, представник Святого Престолу добре поінформований про ситуацію і вважає її такою, що продовжує деградувати.
Вересневий звіт формує суперечливу картину: з одного боку, певна частина ув'язнених виходить на свободу завдяки дипломатичним зусиллям, з іншого — держава продовжує ліквідовувати релігійні громади, переслідувати вірян за «екстремізм» та чинити інші перешкоди нормальному релігійному життю.
Читайте також:
Після реєстрації у Білорусі залишилось 13 греко-католицьких парафій