Протягом понад місяця українські та польські експерти проводили розкопки на старому Голосківському цвинтарі у Львові. Вони досліджували поховання солдатів німецького Вермахту та Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року під час оборони міста.
Про це поінформувала пресслужба Львівської міської ради на своєму офіційному порталі.
На земельній ділянці площею близько 260 квадратних метрів фахівці нарахували 133 окремі поховання. У результаті робіт вдалося ексгумувати останки 115 польських військовослужбовців та 18 німецьких солдатів.
Керівник громадської організації «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» Любомир Горбач пояснив, що полеглих ховали в індивідуальних могилах, які утворювали три щільні ряди без проходів між ними. Найімовірніше, похованнями займалися місцеві жителі. Під час перевірки території на наявність четвертого ряду додаткових могил виявлено не було.
Загалом експедиція вилучила приблизно 2900 різноманітних артефактів, серед яких елементи екіпірування та військової форми, особисті речі й релігійні атрибути.
Визначити державну приналежність загиблих допомогли передусім деталі одягу та збережені ґудзики. Серед польських вояків знайшли лише сім армійських жетонів, причому шість із них були заповненими. Наявні там імена, прізвища та дані про віросповідання свідчать, що ці чоловіки були поляками та католиками.
Один жетон виявився порожнім. Любомир Горбач припустив, що це може вказувати на мобілізацію військового незадовго до боїв, через що він не встиг заповнити свій ідентифікатор. Поруч із цим тілом знайшли греко-католицький хрестик, що, за словами дослідника, доводить українське походження загиблого.
«Чи можуть бути серед інших військовослужбовців Війська Польського українці? Можуть. І це стовідсотково. І не один-два, а більше десятка. Бо тут у боях за Львів з польської сторони брали участь військовослужбовці, які були мобілізовані у другий тиждень війни з Рівненщини, Волині, Львівщини та безпосередньо Львова», — зазначив Любомир Горбач.
Що стосується німецького військового формування, то семеро бійців мали при собі жетони-ідентифікатори. Усі вони служили у 98-му полку 1-ї гірської дивізії Вермахту, яка вела бойові дії проти польського гарнізону із західного флангу Львова.
Прах солдатів Вермахту передали організації Volksbund, яка опікується пошуком та перепохованням німецьких військових. Їх планують поховати на збірному кладовищі у селі Потеличі, що на Львівщині.
Тим часом з останків польських воїнів узяли зразки кісткової тканини для ДНК-тестування з метою ідентифікації осіб. Після завершення експертиз їх перепоховають на цвинтарі в Мостиськах.
«З останків, які тут були ексгумовані, ми відібрали зразки кісток для подальших ДНК-досліджень і будемо намагатися ідентифікувати похованих тут осіб, встановити їхні прізвища та знайти родичів. Наразі у нас є сформований список із 76 прізвищ. Зрозуміло, що минуло стільки років, тому знайти їхніх рідних буде важко. Для встановлення осіб будемо використовувати ДНК-матеріали ймовірних нащадків та зразки, відібрані тут, і проводити порівняльні дослідження», — розповіла представниця Інституту національної пам’яті Польщі Домініка Сєміньска.
Вона також наголосила, що повернення імен загиблим є найважливішим завданням для їхніх родин, та висловила подяку українській стороні за підтримку.
«Наша співпраця з українською стороною складається дуже добре, і я хочу при нагоді подякувати Львівській міській раді за те, що був нам забезпечений захист, супровід і можливість спокійно працювати», — додала Домініка Сєміньска.
«Місто було активно залучене до допомоги експедиційній групі і надало повне сприяння в усіх організаційних питаннях. Йдеться про безпеку, охорону громадського порядку та підготовку цієї території напередодні робіт. Така співпраця є дуже доброю, адже ми досліджуємо нашу історію, і кожен має бути гідно вшанований», — резюмувала заступниця керівника офісу охорони культурної спадщини ЛМР Маріанна Мороз.
Нагадаємо, що пошуково-ексгумаційна місія на Голосківському цвинтарі стартувала 25 серпня. У спільній роботі брали участь близько тридцяти спеціалістів: фахівці українського Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять», меморіально-пошукового центру «Доля», а також Інститутів національної пам'яті України та Польщі.
Всі заходи проводилися згідно з офіційними дозволами Міністерства культури України, Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам’яті жертв війн та політичних репресій, а також Українського інституту національної пам’яті на підставі офіційного звернення ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять».