Робітники, які виконували реставраційні роботи в Архангельському соборі Московського кремля, розібрали надгробні плиткові конструкції у склепі та розкрили три поховальні саркофаги. УПЦ та російські відомства стверджують, що в одній із трун містяться нетлінні залишки відомого московського князя XIV століття Дмитра Донського. Про це інформує «Наша Ніва».
Під час ремонту виникла потреба частково витягнути один із саркофагів із захисного цегляного коробів через ризик його руйнування та пошкодження праху. Одразу після цього експерти взялися до вивчення знахідки.
Представники Російської православної церкви вже поспішили оголосити, що автентичність добре збережених останків Дмитра Донського нібито підтверджується історичними джерелами, археологією та антропологією. Під час робіт постраждала виключно кришка саркофага. Патріарх Кирило вже відслужив молебень біля знайдених святинь, і після його благословення їхні частинки збираються передати до храмів у різних куточках Росії.
Реакція влади та передісторія
Помічник російського диктатора Володимир Мединський охарактеризував виявлення мощів як «майже казкову», раптову та глибоко символічну подію.
Примітно, що точна локація поховання князя була відома й раніше. Ще у 2007 році тогочасний патріарх Алексій II ініціював вилучення фрагментів мощів, проте тоді процес зупинили через технічні перешкоди під час доступу до гробниці. У двох суміжних саркофагах, як вважається, покояться князь Іван II (батько Дмитра Донського) та Дмитро Жилка (син московського великого князя Івана III).
Нагадаємо, Дмитра Донського канонізували у 1988 році під час святкування тисячоліття хрещення Русі. Підставою для зарахування до лику святих стали «великі заслуги перед Церквою», насамперед триумф у Куликівській битві, що відбулася у 1380 році.
Історичний контекст
Водночас відомий історик Юрій Афанасьєв, який обіймав посаду ректора Московського державного історико-архівного інституту (1986–1991), а також заснував Російський державний гуманітарний університет і керував ним як ректор (1991–2003) та президент (2003–2006), свого часу давав зовсім іншу оцінку цій постаті:
«Запитайте у будь-кого, ким був Дмитро Донський? Усі згадають Куликівську битву та визволення від татар... Якби самому Дмитру Донському сказали ці слова — „визволення від татар“, він би збожеволів. Адже легітимним царем він визнавав саме татарського володаря. А Мамай, якого він розгромив, був узурпатором і самозванцем, від якого він цього царя якраз і захищав. І жодної думки про „визволення від татар“ у нього в помислах не було. А це ж сакральна основа нашої історії».