Православні християни відзначають 19 січня свято Хрещення Господнього, яке також має назву Богоявлення. У цей день церква вшановує євангельську подію, коли пророк Іоанн Предтеча звершив таїнство хрещення над Господом Іісусом Христом у водах річки Йордан.
Суть та назви свята
Головною причиною іменування свята Богоявлення стало диво, що сталося під час обряду. Тоді з небес на Іісуса у вигляді голуба спустився Святий Дух, а з небесного простору пролунав голос: «Це Син Мій Улюблений, у Якому Моє благовоління» (Лк. 3: 21-22). Цей день входить до числа дванадесятих свят, тобто головних церковних дат, тісно пов'язаних із земним шляхом Іісуса Христа та Богородиці.
Дата святкування та період передсвята
За новим стилем свято припадає на 19 січня, а за старим — на 6 січня. Воно супроводжується чотирьома днями передсвята та вісьмома днями віддання, яке завершується 27 січня за новим стилем більш урочистим богослужінням.
Євангельські події
Перед тим як прийти на Йордан, де іудеї традиційно проводили релігійні омивання, пророк Іоанн Предтеча мандрував пустелею та закликав людей до покаяння. Тридцятирічний Іісус Христос звернувся до нього з проханням охрестити Його. Спочатку пророк здивувався, але Спаситель наполіг на виконанні цього кроку. Після цього Христа спокушав у пустелі диявол протягом сорока днів, проте Він витримав усі випробування.
Історія встановлення
Святкування зародилося ще за життя апостолів. Спочатку Різдво і Хрещення становили єдине ціле під назвою Богоявлення. Лише наприкінці IV століття Хрещення виділили в самостійне свято, проте спогади про їхню єдність збереглися у вигляді Навечір'я (Святвечора) з його суворим постом.
Іконографія та богослужіння
На ранніх іконах Спасителя малювали юним, а пізніше — дорослим чоловіком. Із VI-VII століть на полотнах стали зображати ангелів на протилежному від Іоанна березі та фрагмент розкритого неба з голубом. Духовенство в цей день одягає білі ризи. Особливістю служби є дворазове освячення води: 18 січня (у Водохресний святвечір) та 19 січня (у самий день свята).
Традиції та свята вода
Головною стравою під час суворого посту у Святвечір є сочиво, яке готують із зерна, родзинок та меду. Водохресну воду прийнято зберігати цілий рік і вживати вранці натщесерце разом із молитвами.