Двадцять дев'ятого вересня представники латинського, англіканського та лютеранського віросповідань відзначають пам'ять трьох біблійних архангелів: Михаїла, Гавриїла та Рафаїла.
Водночас візантійський обряд вшановує архангела Михаїла та інші безплотні сили 8 листопада (Собор Архістратига Михаїла), а також 6 вересня (Спомин чуду в Хонах). Святому Гавриїлу присвячені дати 26 березня і 13 липня. Натомість постать святого Рафаїла в цій традиції часто залишається менш помітною.
У різноманітних апокрифічних текстах, зокрема у Третій книзі Ездри, окрім згаданої трійці, згадуються й інші архангели: Уриїл, Селатиїл, Варахиїл, Єгудиїл та Єремиїл. Вони користуються великою пошаною в юдаїзмі, проте християнська церква зосереджує увагу переважно на Михаїлові, Гавриїлові та Рафаїлові.
До імені Михаїла традиційно додають почесне звання архистратига, тобто воєначальника. Під час небесної битви проти заколотників на чолі з Люцифером він виголосив заклик «Хто як Бог?» (що буквально означає його ім'я), здобув перемогу над ними, і «місця їм не знайшлося більше на небі» (Од. 12, 8). Книга пророка Даниїла називає Михаїла «князем великим, що стоїть на варті синів твого народу» (Дан. 12, 1), а Книга Ісуса Навина описує його як «чоловіка з голим мечем у руці» (І. Н. 5, 13), який назвався «начальником Господнього війська» (І. Н. 5, 14).
У західній традиції існує звичай звертатися з молитвою до архистратига Михаїла на завершення кожної Святої Меси, а подекуди й після інших служб. Ця традиція бере початок від містичного видіння Папи Лева ХІІІ, яке він мав 13 жовтня 1884 року. Тоді понтифик побачив легіони темних сил, що атакували Церкву, намагаючись її знищити. Завдяки гарячим молитвам вірян втрутився небесний воєвода та здобув перемогу. Того ж дня Папа Лев ХІІІ склав текст молитви до архистратига, розіслав його єпископам із наказом читати після кожної Меси. Згодом ця практик дещо занепала, проте у 1994 році Папа Іван Павло ІІ відродив її.
Згідно зі Святим Письмом, архангел Гавриїл є вісником важливих Божих новин. Він звертався до пророка Даниїла (Дан. 8-9), до батька Івана Хрестителя — святого Захарії (Лк. 1, 19), а також сповістив Діву Марію у день Благовіщення (Лк. 1, 26).
Єдиною біблійною книгою, де згадується архангел Рафаїл та його допомога людям, є Книга Товита. У ній паралельно розвиваються дві драматичні історії. Праведний Товит із Ніневії страждає від сліпоти й відправляє сина Товію до Мідії за грошима, тоді як молоду жінку Сару переслідує демон Асмодей, який знищує кожного її чоловіка у шлюбну ніч. У тексті зазначено, що «був посланий Рафаїл, щоб вилікувати обох їх: у Товита зняти з очей більма, щоб він міг знову бачити світ Божий, а Сару, дочку Рагуела, віддати за жінку Товії, синові Товита, і звільнити її від Асмодея, лихого демона» (Тов. 3, 17).
Архангел постає перед Товитом під виглядом юнака Азарії та супроводжує його сина. Дорогою на Товію нападає величезна риба, але за порадою Рафаїла юнак перемагає її та зберігає жовч, серце й печінку тварини. Добравшись до дому Рагуела, янгол допомагає посватати його дочку та радить молодятам розпочати шлюбну ніч із молитви, після чого спалити риб'яче серце і печінку. «Рибний запах відігнав демона, й утік він у горішні частини Єгипту; а Рафаїл, кинувшись за ним, зв’язав його й негайно повернувся» (Тов. 8, 3).
Після гучного весілля пара повертається до Ніневії. За порадою Рафаїла Товія змащує батькові очі риб'ячою жовчю, і старий Товит одразу прозріває, славлячи Бога. Тоді небесний посланець відкриває свою справжню сутність: «Я – Рафаїл, один із сімох ангелів, що завжди стоять приявні (перед Богом) й мають доступ до Господньої слави» (Тов. 12, 15), наголошуючи, що диво сталося завдяки Божій благодаті. До речі, ім'я Рафаїл у перекладі означає «Бог зцілює».
Літургійні молитовні тексти цього свята прославляють архангелів, постійно спрямовуючи погляд на Христа, який направляє їх на допомогу людям. Вечірній гімн звертається до Господа з проханням надіслати Михаїла для примноження благодаті, Гавриїла — для захисту святині від зла, а Рафаїла — для зцілення хворих і підтримки на життєвому шляху. Наприкінці церква звеличує самого Христа, поєднуючи людські голоси з ангельськими співами для прославлення Трійці.
Проєкт «Свята Літургійного року»
Цей матеріал підготовлено в рамках спеціального проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".
МОНОбанка для тих, хто хоче підтримати розвиток ініціативи.
##DONATE_TEXT_BLOCK##