Візантійська церковна традиція, окрім загальновідомого Собору архистратига Михаїла та безплотних сил, має у своєму календарі ще одне свято на його честь, яке відзначають 6 вересня. Воно присвячене чудесній події в Колосах, що стала символом і першообразом усіх див, пов’язаних із небесними воїнствами архистратига.
Біблійне значення та цілюще джерело Малої Азії
Малоазійське місто Колоси добре відоме за текстами Святого Письма. Зокрема, до його жителів звертався апостол Павло в одному зі своїх послань, де критикував місцевих мешканців за надмірне й нерозумне «служіння ангелам», яке затьмарювало справжнє поклоніння Христу (Кл. 2, 18).
Проте цей регіон також активно евангелізували інші апостоли, серед яких церковне передання згадує Филипа та Йоана Богослова. Неподалік Колос існувало особливе цілюще джерело, вода якого приносила зцілення як християнам, так і язичникам.
Виникнення храму та служіння преподобного Архипа
Проповідуючи віру в Розп’ятого і Воскреслого Христа, апостоли змогли спрямувати культ ангелів у правильне русло, хоча особлива повага до архистратига Михаїла на цих землях залишилася назавжди. Храм на його честь існував тут ще в III–IV століттях. Згідно з пізнішими легендами, святиню збудували після того, як у цілющому джерелі зцілилася від німоти донька місцевого грека. Їй уві сні з’явився сам архистратиг Михаїл і порадив дати дівчинці води з джерела. На знак вдячності за диво вся родина прийняла хрещення та звела церкву.
У цьому храмі протягом шести десятиліть ніс послух паламаря преподобний Архип, пам’ять якого також вшановують 6 вересня. Окрім щоденних обов’язків, він проповідував Євангеліє, що дратувало місцевих язичників. Бажаючи знищити святиню, вони наважилися об'єднати русла двох гірських річок і пустити воду прямо на храм. Архип залишився всередині та щиро молився про порятунок. У момент, коли потік наблизився до будівлі, з’явився сяючий муж із жезлом — архистратиг Михаїл. Він накрестив хресне знамення і вдарив палицею по скелі, утворивши тріщину, яка поглинула всю воду. Так храм і преподобний Архип були врятовані, а місцевість отримала нову назву — Хони, що перекладається як водяна вирва.
Особливості богослужіння та літературний контекст
Письмові згадки про хонське чудо з'явилися лише у VIII столітті. Сама ж церковна служба 6 вересня не має унікальних ексклюзивних текстів, а слугує загальним прославленням архистратига Михаїла та безплотних сил (частину піснеспівів запозичено зі служби 8 листопада).
Подію в Колосах згадують у ранкових піснях: «Як колись, архистратиже слави, ти через поглинення зупинив безчинний потік та шум ріки, так і нині, архангеле, зруйнуй народів гординю і демонську лютість». Інші тексти прославляють храм архистратига, натякаючи на можливу прив’язку свята до дня його освячення.
Значення свята на руських землях
Головна мета спомину цього дива — нагадати про заступництво архистратига Михаїла та інших небесних сил перед Богом. У своїх «Житіях святих» під 6 вересня Дмитро Туптало доповнює розповідь іншими історіями про дива архангела, розширюючи свято до загального вшанування його чудес.
На українських землях це свято набуло особливого значення завдяки переказам про заснування Видубицького монастиря в Києві. За легендою, коли кияни скинули язичницького ідола в Дніпро, а він виплив («видибнув») на берег, явився архистратиг Михаїл і остаточно потопив його. Так хонське чудо увібрало в себе всі наступні свідчення про допомогу і заступництво архистратига Михаїла, який скеровує людей до Творця: «Величаємо Творця всіх і Господа, що з доброти своєї дав нам охорону величну, непоборну стіну і забороло — Михаїла, світлозорого архистратига» (з канону Утрені).
Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".
МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.
##DONATE_TEXT_BLOCK##