Під час засідання 8 жовтня депутати Європейського парламенту висловили занепокоєння через активність об'єднань «Мусульманського братства» на території ЄС, акцентувавши увагу на роботі з молоддю. За підсумками дебатів євродепутати затвердили резолюцію, яка вимагає від Євросоюзу сформувати комплексну протидію ісламістському впливу. Ініціативу підтримав 381 парламентар, проти висловилися 167, а 15 осіб утрималися.
Про це повідомляє u-news.com.
Ухвалений документ містить заклик до внесення структур і осіб, афілійованих із «Мусульманським братством», до загальноєвропейського переліку терористичних об'єднань. Крім того, наголошується на необхідності суворого фінансового контролю за ініціативами, які отримують кошти платників податків, аж до етапу кінцевих бенефіціарів. Зокрема, у тексті згадується Форум європейських мусульманських молодіжних і студентських організацій (FEMYSO), хоча раніше ця структура неодноразово відкидала будь-який зв'язок із «Братством».
Варто зазначити, що прийнята резолюція носить рекомендаційний характер. Остаточне рішення про включення до чорного списку терористів ухвалюється Радою ЄС виключно шляхом консенсусу між урядами країн-учасниць.
Інформагентство Step News зазначає, що обговорення видалися вкрай напруженими. Певна частина політиків наполягала на відмові від м'якої політики щодо цього руху, вимагаючи заблокувати державне фінансування, встановити жорсткий моніторинг закордонних надходжень та унеможливити використання євроінституцій для лобіювання інтересів «Братства».
Італійська депутатка Європарламенту Сусанна Чеккарді наголосила, що кінцевою метою «Мусульманського братства» є встановлення норм шаріату. За її твердженням, прихильники руху інфільтруються в освітні заклади та громадські об'єднання, маніпулюючи державними інституціями задля прийняття вигідних їм законів.
Представниця партії «Альтернатива для Німеччини» Мері Хан-Гогльох схарактеризувала політичний іслам як пряму загрозу демократичним цінностям, звернувши увагу на ризики для підростаючого покоління. Вона розкритикувала багаторічну поблажливість німецької влади до існування «паралельних структур» і, за інформацією Step News, закликала до реальних правових наслідків та припинення дотацій для таких ісламістських осередків.
Масштабне соціологічне дослідження, проведене Гамбурзьким університетом, продемонструвало зростання підтримки ісламістських ідей серед мусульманського населення Німеччини у 2025 році. Зокрема, ідею ісламської теократії підтримали 23,8% респондентів, тоді як у 2021 році цей показник становив 18,7%.
Ісламознавиця з Боннського університету Крістіне Ширрмахер під час виступу на слуханнях у комітеті внутрішніх справ Бундестагу з питань закону про об'єднання звернула увагу на діяльність радикальних угруповань політичного ісламу. Вона зазначила, що такі організації діють формально в рамках закону, проте їхньою стратегічною метою є демонтаж демократії та побудова релігійної системи.
Як передає інформаційний ресурс робочої групи з політичного ісламу AK Polis, Ширрмахер акцентувала, що монолітність «Мусульманського братства» базується насамперед на ідеологічному фундаменті. Ця доктрина визначає тактику руху та розподіл фінансових потоків для реалізації політичних амбіцій. Дослідниця закликала посилити експертний нагляд за цією ідеологією.
Своєю чергою, німецькі відомства із захисту конституції раніше оприлюднювали застереження стосовно феномену «стратегічного ісламізму», який націлений на досягнення довготривалих політико-соціальних результатів без застосування відкритих насильницьких методів.
Міністр внутрішніх справ федеральної землі Бранденбург Ян Редманн у своїй заяві від 4 червня підкреслив, що «Мусульманське братство» діє не через прямі атаки на демократію, а намагається проникнути в систему «через чорний хід». За його словами, завдяки соціальній активності та участі в політичному житті члени організації намагаються легітимізувати себе та забезпечити доступ до державного фінансування.
У відомстві охарактеризували таку тактику як «підступну подвійну стратегію». Пізніше міністерство опублікувало щорічну доповідь відомства з охорони конституції Бранденбурга, де, як пише газета Der Tagesspiegel, йдеться про цілеспрямовану інфільтрацію «Мусульманського братства» в німецьке суспільство.
Представники «Мусульманського братства» традиційно відкидають звинувачення у використанні деструктивних чи насильницьких методів у європейських країнах.